Наймоторошніші туристичні локації: де у світі зберігають людські кістки

Осуарії (від лат. ossuarium, що озна­чає «схо­ви­ще для кісток») — це спе­ці­аль­ні місця, де збе­рі­га­ють ске­ле­то­ва­ні остан­ки помер­лих. Такі спо­ру­ди відо­мі з нео­лі­ту й були поши­ре­ні серед різних циві­лі­за­цій: від Стародавнього Єгипту до доко­лум­бо­вої Америки.

Найчастіше осу­а­рії вини­ка­ли там, де через при­ро­дні чи релі­гій­ні при­чи­ни зви­чай­ні похо­ва­н­ня були немо­жли­ві або непра­кти­чні. Наприклад, зоро­а­стрій­ці вва­жа­ли землю і вогонь свя­ти­ми, тому не могли хова­ти або кре­му­ва­ти тіла. Вони зали­ша­ли їх для при­ро­дно­го роз­кла­ду, а потім скла­да­ли кіс­тки в осуарії.

Зберігати, щоб не забути: осуарії світу, які варто побачити

Катакомби Парижа, Франція

Понад 6 міль­йо­нів остан­ків збе­рі­га­є­ться під вули­ця­ми Парижа. Катакомби стали від­по­від­дю на неста­чу місця на цвин­та­рях XVIII сто­лі­т­тя. Це не про­сто тури­сти­чна лока­ція, а справ­жній лабі­ринт смер­ті й істо­рії, який щоро­ку при­ва­блює тися­чі туристів.

Костниця в Седлеці, Чехія

У перед­мі­сті Кутна Гора роз­та­шо­ва­на одна з най­ві­до­мі­ших осу­а­рій­них каплиць у світі. Інтер’єр ство­ре­но з понад 40 000 кісток, що фор­му­ють люстри, хре­сти та герби. Це справ­жнє мисте­цтво зі смерті.

Крипта капуцинів у Римі

У кри­пті цер­кви Санта-Марія-делла-Кончеціоне зна­хо­дя­ться кіс­тки біль­ше 4 тисяч чен­ців-капу­ци­нів. Кожна кіс­тка тут має своє місце, утво­рю­ю­чи візе­рун­ки, рамки й арки. Місце спов­не­не філо­соф­сько­го змі­сту: «Те, чим ми є, ви буде­те. Те, чим ви є, ми були».

Давні осуарії: у глибинах історії людства

Найстаріші осу­а­рії дату­ю­ться нео­лі­том. Наприклад, у пече­рах Беррі-о-Бак (Франція) архе­о­ло­ги вияви­ли остан­ки, що нале­жа­ли мислив­ським пле­ме­нам, які збе­рі­га­ли кіс­тки разом із риб’ячими та тваринними.

В Африці, біля озера Туркана, зна­йде­но Яригольський ком­плекс — низку кур­га­нів з базаль­то­ви­ми коло­на­ми й спе­ці­аль­ни­ми каме­ра­ми для збе­рі­га­н­ня остан­ків. Такі місця свід­чать про гли­бо­ке риту­аль­не став­ле­н­ня до смер­ті у пра­дав­ніх спільнот.

У Португалії, в похо­ван­ні Каса-де-Моура, вчені дослі­джу­ють ске­ле­то­ва­ні остан­ки, що про­ли­ва­ють сві­тло на погре­баль­ні зви­чаї 6000-річної давнини.

Звичаї предків: осуарії у релігіях світу

Православ’я

У мона­сти­рях Афону, на Синаї й у Палестині збе­рі­га­ю­ться костни­ці, де кіс­тки чен­ців збе­рі­га­ють у нішах та поли­цях. Це не лише пра­кти­чне ріше­н­ня в умо­вах кам’янистих земель, а й гли­бо­кий духов­ний акт: якщо тіло пра­ве­дни­ка роз­кла­да­є­ться про­тя­гом трьох років — це озна­ка святості.

Зороастризм

У зоро­а­стрій­ській тра­ди­ції мер­тві вва­жа­ю­ться нечи­сти­ми. Тіла зали­ша­ють на дахмах — «баштах мов­ча­н­ня», де їх з’їдають птахи. Потім кіс­тки збе­рі­га­ють у гли­ня­них осу­а­рі­ях. Один із най­ві­до­мі­ших дахмів — Чилпик в Узбекистані.

Іудаїзм

Під час Другого Храму в Юдеї тіла хоро­ни­ли у пече­рах, а за рік — пере­мі­ща­ли кіс­тки в кам’яні осу­а­рії. Часто на ящи­ках викар­бо­ву­ва­ли імена, сим­во­ли, поба­жа­н­ня миру. Деякі з таких осу­а­рі­їв стали важли­ви­ми архе­о­ло­гі­чни­ми зна­хід­ка­ми — з іме­на­ми, зга­да­ни­ми в Новому Завіті.

Осуарії майя, тольтеків і аборигенів

У Чичен-Іці вияви­ли піра­мі­ду-осу­а­рій — храм, зве­де­ний над кар­сто­вою пече­рою, в якій збе­рі­га­лись остан­ки еліти майя. Там зна­йде­но коштов­но­сті з нефри­ту, гір­сько­го кри­шта­лю та міді, що вка­зу­ють на висо­кий ста­тус похованих.

В австра­лій­ській обла­сті Кімберлі помер­лих вої­нів сим­во­лі­чно «спо­жи­ва­ли», суши­ли кіс­тки, а потім помі­ща­ли в осу­а­рії, які хова­ли під ске­ля­ми. В Тасманії ж збе­рі­га­ли лише черепи.

Найцікавіші факти про осуарії:

• Перші осу­а­рії з’явились ще за 6000 років до н.е.
• Деякі осу­а­рії оформ­ле­ні як худо­жні інста­ля­ції (напри­клад, у Чехії й Португалії)
• У Франції в ката­ком­бах збе­рі­га­є­ться понад 6 міль­йо­нів скелетів

Чому туристам варто відвідати осуарії

Осуарії — це уні­каль­ні пам’ятки куль­ту­ри та релі­гії, які від­обра­жа­ють уяв­ле­н­ня про смерть, життя після неї та вша­ну­ва­н­ня пам’яті. Вони роз­та­шо­ва­ні по всьо­му світу й часто від­ві­ду­ю­ться тури­ста­ми, що пра­гнуть нестан­дар­тних вра­жень. Атмосфера цих місць — загад­ко­ва, місти­чна, часом мото­ро­шна, але зав­жди гли­бо­ко символічна.

Осуарії — це не лише кла­до­ви­ща, а й істо­ри­чні доку­мен­ти, свід­ки віру­вань і стра­хів люд­ства. Вони вчать шану­ва­ти мину­ле, розу­мі­ти куль­ту­ру інших наро­дів і не забу­ва­ти про тлін­ність життя. Відвідати хоча б один осу­а­рій у житті — обов’язковий досвід для справ­жньо­го мандрівника.