Під час кожної подорожі до моря ми захоплюємося його величчю та безкрайністю. Варто лише ковтнути морську воду — і ви миттєво відчуєте її солоність. Тим часом вода в річках, озерах чи водопровідному крані залишається приємно прісною. Чому ж так? Що стало причиною того, що океани стали сховищем солі, а озера залишаються позбавленими її? Цей загадковий процес тривав мільярди років, і сьогодні ми розкриємо всі його таємниці.
Як сіль з’явилась у морях та океанах
Колись давно, ще до появи перших форм життя, вода в океанах не була солоною. Все змінилось з активізацією вулканізму. Виверження вулканів наповнювали атмосферу газами та мінералами. Один із газів — вуглекислий — розчинявся у воді та утворював слабку кислоту, яка роз’їдала гірські породи. З каміння у воду почали потрапляти іони — саме вони й відповідають за солоність води.
Далі вступили в гру річки. Протікаючи по землі, вони вимивали з порід мінерали та переносили їх у моря та океани. Найважливішими для солоності є іони натрію та хлору. У результаті мільярдів років такого процесу в морській воді накопичилась велика кількість солей. А коли вода випаровується під сонцем, сіль залишається — тому її концентрація тільки зростала.
Чому океани не стають солонішими з кожним роком
Може здатися, що якщо вода постійно приносить сіль, то океани вже давно мали стати “мертвими розсолами”. Але цього не відбувається. Усе завдяки природним процесам, які регулюють баланс:
- Морські організми поглинають іони, використовуючи їх для створення раковин та скелетів.
- Іони формують нові мінерали, які осідають на дні.
Таким чином, солоність океанів утримується приблизно на одному рівні — 35 грамів солі на літр.
Прісні води: чому озера та річки не солоні
Річки та озера теж контактують із ґрунтами та мінералами, але в них немає умов для накопичення солі. Ось основні причини:
- Швидкий рух води — річкова вода не застоюється, а постійно рухається, виносячи мінерали далі.
- Відсутність натрію та хлору — ці іони трапляються рідше, ніж у морських басейнах.
- Стоки — більшість озер мають вихід, тому солі не накопичуються.
Винятки — це безстічні озера, наприклад, Мертве море в Ізраїлі або Велике Солоне озеро в США. У них вода лише випаровується, залишаючи після себе все більше солі.
Чому в солоній воді легше плавати
Сіль робить воду щільнішою. Щільніша рідина краще виштовхує тіло на поверхню — саме тому в морі простіше триматися на воді. У Мертвому морі, де солоність у 10 разів вища за звичайну, ви буквально лежите на воді. У прісній воді такого ефекту немає, тому доводиться більше працювати м’язами.
Однак це не означає, що в морі не можна потонути. Паніка, судоми, переохолодження або алкоголь — усе це може стати причиною трагедії навіть у солоній воді.
Найсолоніші водойми планети
- Мертве море (Ізраїль, Йорданія) — до 340 г/л
- Озеро Дон-Хуан (Антарктида) — понад 400 г/л
- Велике Солоне озеро (США) — 50–270 г/л
- Солончак Уюні (Болівія) — періодично покривається водою з високою солоністю
Уявіть море без солі — і ви побачите іншу планету
Величезна кількість солі в океанах — це результат гігантського геологічного та кліматичного процесу. Вона не тільки впливає на щільність води, а й на кругообіг речовин, життя морських мешканців і навіть клімат. Без солі наша планета виглядала б зовсім інакше.
Морська сіль — це не випадковість, а результат мільярдолітнього балансу між вулканами, річками, випаровуванням і життям у воді. Озера та річки не солоні, бо мають вихід для води та менший вміст солеутворюючих іонів. І хоча ми звикли до цього як до норми, насправді це унікальне диво природи, яке зробило планету придатною для життя.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
