Як здійснити кругосвітню подорож на парусній яхті: бюджет, підготовка, маршрут і поради

Кругосвітня подорож на парусній яхті – це унікальна і ні з чим незрівнянна пригода, про яку мріють багато яхтсменів . Вирушити навколо світу під вітрилами може майже кожен, за умови належної підготовки, ретельного планування та достатнього бажання. У цій статті ми детально розглянемо ключові аспекти, як от фінансове планування, підготовка яхти, вибір маршруту, безпека в океані та поради досвідчених мандрівників.

Фінансові витрати та бюджетування

Скільки коштує кругосвітня подорож яхтою? Це перше питання, що виникає при плануванні. Вартість сильно залежить від стилю подорожі, розміру екіпажу та вашого способу життя. За оцінками досвідчених моряків, бюджет кругосвітнього плавання може коливатися від $10 000 до $100 000 і більше . Середньомісячні експлуатаційні витрати (паливо, харчування, стоянки тощо) становлять приблизно $1500 на місяць на одну особу – і це окрім вартості самої яхти .

Щоб правильно скласти бюджет, врахуйте усі статті витрат. До основних належать:

• Покупка яхти (або її довгострокова оренда) та можливий рефіт – модернізація і ремонт перед далеким плаванням. Вартість надійної вітрильної яхти для океану може сягати десятків тисяч доларів. Дехто купує старішу яхту і вкладає кошти в її оновлення, що теж потребує бюджету.
• Страхування яхти і, за потреби, медичне страхування екіпажу. У багатьох країнах без страховки вас не впустять в марину чи не дадуть дозволу на круїз (cruising permit). Поліс відповідальності перед третіми особами часто є мінімально необхідним, хоча страховик може вимагати огляду судна перед оформленням.
• Технічне обслуговування, ремонт і запасні частини. Морське середовище агресивне: солона вода і волога прискорюють зношення вузлів. Закладіть окремий фонд на регулярне ТО двигуна (кожні ~6 місяців), генератора, вітрил та такелажу, заміну витратних матеріалів, ремонт електроніки тощо. Якщо ви не плануєте самі лагодити всі вузли, доведеться оплачувати послуги маринних майстрів.
• Повсякденні витрати життя на яхті. Сюди входять продукти харчування, питна вода (якщо немає опріснювача), паливо (дизель для двигуна, бензин для надувного човна), мито за заправку води і злив стічних танків у маринах, оплата стоянок у маринах чи на буйках, підйом яхти на берег на зимівлю або ремонт. Також врахуйте витрати на зв’язок: мобільний інтернет, супутниковий зв’язок, місцеві SIM-карти. Не забудьте про витрати «на березі»: екскурсії, візити в ресторани, оформлення віз, повернення додому літаком у разі потреби, тощо.

Склавши перелік, додайте резерв 5–20% на непередбачувані витрати – у далекій подорожі завжди виникає щось неочікуване. Якщо прогнозований кошторис надто високий, подумайте, на чому можна зекономити, не жертвуючи безпекою та враженнями. Приміром, частіше готуйте їжу на борту замість відвідування кафе, ставайте на якір замість платної марини, самотужки обслуговуйте двигун і такелаж замість найму механіків. Досвідчені навколосвітні мандрівники відзначають, що самостійне обслуговування яхти, часте якірування і приготування їжі на борту здатні суттєво скоротити витрати подорожі. Водночас, не варто планувати повну відмову від маленьких радощів – подорож має приносити задоволення, інакше виникатиме розчарування від надто суворої економії.

Підготовка яхти, документи та страховка

Технічна підготовка яхти. Перед виходом у кругосвітнє плавання парусна яхта має бути доведена до бездоганного стану. Перевіряється все – від кіля до топа щогли. Рекомендується провести професійну інспекцію такелажу: ванти, штаги, блоки, шкоти, лебідки – все повинно витримати багатотисячні милі океану без поломок. Вітрила слід оглянути на предмет потертостей і, за необхідності, відремонтувати або замінити. Майте на борту ремонтний набір для вітрил і навчіться ним користуватися: у штормових умовах може порватися навіть міцне вітрило, і його своєчасний ремонт запобіжить подальшому пошкодженню. Двигун та генератор – окрема стаття: проведіть повне ТО, замініть олії, фільтри, імпелери помп охолодження. Запасіться запчастинами: ременями генератора, крильчатками помпи, масляними і паливними фільтрами, моторною олією, наборами кріплень. Усю електроніку (GPS, автопілот, радари, ехолоти) протестуйте. Не зайвим буде і резервний переносний GPS та паперові навігаційні карти на випадок відмови основних приладів.

Обов’язкові документи яхти

Для міжнародного плавання вам знадобляться такі документи:

• Свідоцтво про реєстрацію судна. Яхта повинна бути зареєстрована під прапором якоїсь країни, і відповідні документи слід мати на борту (при виході з територіальних вод реєстрація обов’язкова). Подбайте, щоб судновий реєстр був дійсний і оновлений.
• Посвідчення шкіпера / сертифікат на право керування яхтою. Хоча формально не всі країни вимагають наявності міжнародного посвідчення (на кшталт IYT, RYA чи ISSA), міжнародний сертифікат яхтового капітана значно спростить життя. У багатьох портах при оформленні входу (Check-in) офіцери імміграції чи берегової охорони можуть попросити підтвердження вашої компетенції керувати яхтою. Тому варто отримати та взяти із собою такі документи, як, наприклад, ICC (International Certificate of Competence) або інший визнаний сертифікат.
• Сертифікат радіооператора (VHF licence). Міжнародні правила вимагають, щоб на кожному судні дальнього плавання був хоча б один член екіпажу з правом користування УКХ-радіостанцією. Багато країн (і особливо портова поліція) перевіряють наявність ліцензії на радіо під час входу яхти. Подбайте про проходження відповідних курсів та отримання MMSI для своєї радіостанції.
• Страховий поліс на яхту. Як згадувалось, це обов’язкова умова у багатьох маринах і країнах. Майте при собі паперову копію поліса страхування відповідальності судновласника (Third Party Liability). Також, якщо ви оформлювали розширене страхування корпусу (Casco), ці документи теж варто мати на борту.
• Судновий журнал і штамп судна. У деяких країнах (приміром, у країнах Азії) при вході вимагатимуть crew list – список екіпажу, завірений капітаном. Для цього зручно мати власний штамп яхти. Ведіть судновий журнал – він може стати в пригоді при вирішенні бюрократичних питань.
• Особисті документи екіпажу. Усі члени екіпажу повинні мати закордонні паспорти (термін дії мінімум 6 місяців з запасом) і необхідні візи тих країн, які ви плануєте відвідати. Дізнайтеся заздалегідь про візові вимоги: для деяких країн доведеться оформлювати візи наперед, тоді як багато країн Карибського басейну чи Океанії дозволяють отримати візу по прибутті. Також при вході в нову країну зазвичай потрібен документ з попереднього порту – порт-кліренс (Port Clearance) або Exit Stamp з останньої країни.
• Інші документи. Візьміть водійське посвідчення (пригодиться для оренди авто під час стоянок), медичні сертифікати щеплень (деякі тропічні країни вимагають щеплення від жовтої гарячки тощо), сертифікати про вакцинацію (актуально після пандемії), а якщо плануєте дайвінг – посвідчення дайвера. Якщо подорожуєте з домашніми улюбленцями, підготуйте паспорти тварин та довідки від ветеринара.

Плануйте бюрократію наперед

Збирати документи варто заздалегідь: не відкладайте оформлення реєстрації, страховки чи віз на останній момент. Переконайтеся, що всі папери впорядковані, заведіть окрему папку для документів судна та екіпажу. Зробіть скан-копії і зберігайте їх у хмарі або на USB-носії на випадок втрати оригіналів.

Страхування і безпека

Окрім страхування яхти, варто подбати про медичне страхування для всіх учасників навколосвітньої подорожі. Звичайний туристичний поліс може не покривати ризики далекого яхтингу, тому шукайте спеціальні програми для моряків. Також, якщо у вас є нерухомість вдома, вирішіть питання з її страхуванням та охороною на час тривалої відсутності. Фінансові питання теж слід узгодити: повідомте банк про довгу подорож, аби вашу кредитку не заблокували при розрахунках у десятках країн; дізнайтеся про ліміти зняття готівки та комісії. Непогано мати кілька резервних способів доступу до грошей (другу картку, готівку в доларах або євро, можливо, рахунок у міжнародному банку).

Вибір маршруту та ключові порти заходу

Маршрут навколосвітньої подорожі на яхті кожен капітан обирає під себе, але новачкам радять притримуватися перевірених шляхів. Найпопулярніший класичний маршрут кругосвітнього плавання пролягає на захід навколо світу з використанням пасатних вітрів. Такий маршрут зазвичай включає перехід через Атлантику до Карибських островів, далі через Панамський канал у Тихий океан, перетин Тихого океану через острівні групи Полінезії, далі до Австралії або Нової Зеландії, потім через Індійський океан до південної Африки і повернення в Атлантику навколо мису Доброї Надії (або альтернативно – через Суецький канал з Червоного моря в Середземне). Такий шлях дозволяє йти за вітром (westward trade-wind route) і уникати екстремальних широт. Він же лежить в основі відомої щорічної ралі-регати World ARC.

На початку планування складіть приблизний список регіонів і країн, які хотіли б відвідати. Врахуйте, що обігнути земну кулю швидко не вийде – навіть у прискореному темпі це займе 1-2 роки, а більшість круїзерів витрачають 3-5 років на неспішне плавання з тривалими зупинками. Плануйте маршрут з огляду на сезонні погодні умови. Наприклад, перехід з Європи до Карибів найбезпечніше здійснювати між листопадом і квітнем, коли в Північній Атлантиці вщухають урагани. Уникайте сезону тропічних циклонів в Карибському морі (червень–жовтень) та у південній частині Тихого океану (листопад–квітень). Південну частину Індійського океану краще долати під час тамтешньої зими (травень–жовтень), щоб оминути циклони. Пам’ятайте, що екваторіальні штилі (Intertropical Convergence Zone) теж впливають на маршрут – інколи доведеться рухатися на двигуні через безвітря.

Продумайте ключові порти заходу – місця, де плануєте зупинки для відпочинку і поповнення запасів. Як правило, маршрут включає порти входу в нові регіони, де є розвинена інфраструктура для яхт: Канарські острови (Іспанія) – популярна точка старту з Європи в Атлантику, Бріджтаун (Барбадос) або Сент-Люсія – перші зупинки після перетину Атлантики, Панама (порт Бальбоа перед каналом), Галапагос (стоянка перед великим переходом на Маркізькі острови), Таїті або Фіджі – вузлові точки в Тихому океані, Дарвін чи Торресова протока (вихід з Тихого в Індійський океан), о-в Маврикій або Сейшели (зупинки в Індійському океані), Кейптаун (перед проходженням навколо мису) або Суец (якщо обираєте Червоне море). Кожен із цих портів потребує дослідження: які там вимоги митниці й імміграції, чи потрібна заздалегідь віза, яка вартість стоянки і наявність сервісів.

Водночас, не обмежуйтеся жорстким графіком. В далекому плаванні гнучкість – ваш союзник. Нерідко погода, поломки чи інші обставини диктуватимуть зміни планів. Ви можете затриматися десь на довше через чарівність місця або, навпаки, оминути порт, якщо відчуваєте втому від цивілізації. Важливо бути готовим зробити зупинку практично в будь-якому місці, якщо виникне аварійна ситуація. Тож зберіть інформацію про потенційні запасні порти на маршруті, навіть якщо не плануєте в них заходити.

Для детального планування маршруту досвідчені мореплавці радять користуватися спеціалізованими джерелами, як от книга “World Cruising Routes” Джиммі Корнелла – це авторитетний путівник по всіх океанських переходах. Плануючи переходи, звіряйте дані з пілот-чартами (pilot charts) – це кліматичні карти, що показують панівні напрями вітрів і течій для різних місяців року.

Не забудьте про оформлення входу в країни (Check-in). Кожна держава має свої правила. Зазвичай потрібно відвідати імміграцію, митницю, санітарну службу (карантин) та капітанерію порту. У деяких країнах тільки капітан може сходити на берег для оформлення до проходження контролю, і може навіть вимагатися діловий одяг (сорочка, штани) як знак поваги. Майте напоготові всі документи (паспорти, суднову реєстрацію, страховку, crew list). Десь можуть спитати Ship’s stamp (штамп судна) чи радіоліцензію. В окремих випадках потрібно заздалегідь повідомляти прикордонників про прибуття (наприклад, через агента або електронною поштою) – цю інформацію також варто з’ясувати під час планування маршруту.

Безпека на воді, провізія та зв’язок

Безпека в океані – понад усе

Вітрильна яхта, що вирушає в океан, повинна бути оснащена всіма необхідними засобами безпеки. Кожен член екіпажу має мати індивідуальний рятувальний жилет зі страхувальним ременем (страпом) для пристібання до леєрів – і носити його у шторм, вночі та при поганій погоді. На борту обов’язково повинні бути аварійні сигнальні засоби: парашутні ракети, димові шашки, сигнальні вогні. Перевірте термін придатності ракет і замініть прострочені. У комплекті безпеки необхідні вогнегасники (і знання, як ними користуватися), набір для заглушування пробоїн (дерев’яні конуси, епоксидка, шматки фанери – щоб закрити отвір у разі пробиття корпусу). Продумайте систему виявлення людини за бортом: наявність рятувального круга або підкови з буйком і спеціальної лампи, що автоматично вмикається у воді. Аварійний радіобуй EPIRB – життєво необхідний пристрій: у разі критичної ситуації він передасть сигнал лиха через супутник рятувальним службам. Переконайтеся, що ваш EPIRB зареєстрований і справний.

Обов’язковим є справний UKХ-радіопередавач (VHF) на борту. Всі члени екіпажу мають знати, як вийти на зв’язок по радіо і подати сигнал SOS (виклик Mayday). Для дальнього зв’язку та отримання прогнозів погоди багато яхт оснащуються короткохвильовою радіостанцією (SSB) або супутниковим модемом. Супутниковий телефон або трекер (напр. Garmin InReach) дозволить викликати допомогу, навіть коли ви за сотні миль від берега, а також підтримувати мінімальний контакт з рідними. Сучасні технології, як-от прилади Man Overboard Alarm, можуть автоматично сповістити екіпаж, якщо хтось випав за борт, і вказати координати для повернення.

Оснащення для безпеки на борту включає також: надувний рятувальний пліт (liferaft) відповідного розміру на весь екіпаж – регулярно проводьте його техогляд; гідрокостюми або рятувальні термопакети (в холодних широтах); аптечку першої допомоги з необхідними медикаментами і засобами (і знання, як надавати цю допомогу). Корисно пройти курси першої допомоги та виживання в морі (Sea Survival) перед виходом.

Варто згадати і про безпеку маршруту. На жаль, існують регіони, де піратство або злочини проти яхтсменів – реальність. До таких зон ризику належать деякі райони Карибського моря (узбережжя Венесуели), окремі частини Індонезії та узбережжя Східної Африки. Перед виходом ознайомтеся з поточними рекомендаціями та звітами (наприклад, на сайті Noonsite або в круїзерських групах). В більшості ж районів світу подорожувати відносно безпечно – головне, дотримуватися здорового глузду, уникати демонстрації багатства і конфліктів з місцевим населенням. В портах завжди замикайте яхту, використовуйте навісні замки на люках і трюмах, особливо якщо залишаєте судно надовго.

Провізія та вода

Правильне планування запасів їжі і води – ключ до комфортного життя на борту під час довгих океанських переходів. Розрахуйте, скільки днів триватиме найдовший перехід без заходу в порт (наприклад, від Галапагосів до Маркіз може бути 3-4 тижні). Виходячи з цього, забезпечте запас їжі щонайменше в 1.5–2 рази більший, ніж для планового переходу (на випадок затримки через штиль або відхилення від курсу). Основу раціону становлять продукти довгого зберігання: крупи (рис, макарони, вівсянка), бобові, консерви (м’ясні, рибні, овочеві), сухарі, борошно, цукор, кава, чай. Візьміть улюблені ласощі і спеціальні продукти, яких може не бути в інших країнах (соуси, спеції, солодощі). Овочі та фрукти теж можна брати: обирайте ті, що довго не псуються – яблука, апельсини, капуста, морква, цибуля, картопля можуть зберігатися тижнями. Уникайте продуктів, що швидко гниють – наприклад, банани дуже швидко перестигають і псуються. Багато свіжих продуктів (молоко, зелень, яйця, м’ясо) доведеться спожити в перші дні після виходу або мати можливість охолодження. Якщо на яхті є холодильник або морозильна камера, це значно розширює раціон, але врахуйте витрати енергії. У портах поповнюйте запаси свіжої провізії по можливості. Базові харчі як-от рис, борошно, консерви часто доступні всюди, тож не обов’язково везти їх на рік вперед – купуватимете по дорозі за потреби. Зверніть увагу: у деяких острівних державах існують обмеження на ввіз свіжих продуктів, м’яса, фруктів – це пов’язано з карантинними правилами. Наприклад, при вході на Галапагоси у вас можуть вилучити всі свіжі фрукти та овочі. Отже плануйте спожити або не мати заборонених продуктів перед заходом в такі порти.

Вода – джерело життя на борту. Беріть з собою запас питної води із розрахунку мінімум 3-4 літри на особу на добу (для пиття і готування). Для господарчих потреб (миття, душ) використовуйте морську воду коли можливо, щоб економити прісну. Багато навколосвітніх яхт обладнані водоочисником (watermaker) – опріснювачем морської води. Це значна інвестиція енергії і коштів, але вона забезпечує незалежність від берегових джерел води. Якщо у вас є опріснювач – прекрасно, просто не забувайте регулярно його промивати і обслуговувати. Якщо ж ні – плануйте маршрут так, щоб не виходити у довгі переходи з напівпорожніми танками. Тримайте запас бутильованої води на екстрений випадок (навіть якщо є опріснювач, поломка може залишити вас без води). Збирайте дощову воду – це стара практика океанських мореплавців. Можна спорудити навіс або тент з відвідниками в каністри. Дощова вода знадобиться хоча б для прання чи душу.

Зв’язок і навігація

У цифровому світі навіть на яхті посеред океану можна залишатися на зв’язку. Є три основні способи доступу до інтернету під час кругосвітньої подорожі:

• Береговий Wi-Fi з підсилювачем сигналу. У багатьох маринах і навіть якірних стоянках поблизу міст можна ловити бездротовий інтернет. Використання потужної Wi-Fi антени або бустера дозволить підключатися до точок доступу на берегу з відстані кількох миль. Перевага – інтернет безкоштовний (або за невелику плату марині), недолік – прив’язаність до берега і часто низька швидкість.
• Мобільний 3G/4G/5G інтернет. Практично в кожній країні ви можете придбати місцеву SIM-карту з пакетом даних. Багато яхтсменів мають розблокований мобільний WiFi-роутер, куди вставляють локальну SIM. Це дає досить швидкий і відносно недорогий інтернет поблизу узбережжя (зазвичай до 5-10 морських миль від берегу). Мінус – треба міняти SIM-карти в кожній країні і стежити за витратами трафіку.
• Супутниковий інтернет. Технології супутникового зв’язку стрімко розвиваються. Класичний варіант – це пристрої типу Iridium GO, Inmarsat або сучасні термінали Starlink Maritime. Супутниковий інтернет працює будь-де в океані, дозволяючи отримувати прогнози погоди, надсилати повідомлення і навіть відеодзвінки. Головний недолік – дуже висока вартість обладнання і трафіку, а також відносно низька швидкість на традиційних пристроях. Проте з появою нових супутникових рішень (як от Starlink) ситуація покращується. Для більшості навколосвітніх мандрівників достатньо мати базовий супутниковий пристрій для текстового зв’язку та екстрених випадків, а великий інтернет залишити на часи, коли яхта біля берега.

Окрім інтернету, не забувайте про навігаційний зв’язок та прогноз погоди. Добре мати на борту погодний приймач (напр. Weather Fax або хоча б радіо, що приймає метеорологічні NAVTEX повідомлення). Регулярно завантажуйте GRIB-файли з прогнозами через супутник чи SSB. Перед виходом в океан перевіряйте свіжі маршрутні прогнози і консультації (деякі шкіпери користуються послугами професійних метеорологів-routerів для складних переходів).

Поради досвідчених мандрівників

Наблизитися до здійснення мрії про навколосвітнє плавання допоможуть поради тих, хто вже пройшов через океани. Ось кілька ключових рекомендацій від бувалих яхтсменів:

• Наберіться досвіду перед навколосвіткою. Не обов’язково бути ветераном морів, щоб вирушити в кругосвітню подорож, але йти зовсім без досвіду – вкрай небезпечно. Пройдіть хоча б кілька сотень морських миль прибережного плавання, відшліфуйте навички штурманської справи, маневрування під вітрилами і швартування. Вивчіть будову своєї яхти, основи механіки та електрики, навчіться самостійно виконувати базове технічне обслуговування . Якщо дозволяють кошти, візьміть у перший етап подорожі досвідченого шкіпера-наставника, який допоможе вам набратися впевненості. Відвідайте курси з морської медицини та безпеки – це додає спокою в тривалих переходах.
• Уважно підійдіть до вибору яхти. Від правильного судна залежить і комфорт, і безпека плавання. Яхта має бути достатньо великою, щоб вам не було тісно протягом років життя на борту, але і достатньо малою, щоб екіпаж міг успішно справлятися з нею в різних умовах. Орієнтир для багатьох – крейсерські яхти ~40 футів (12 метрів): вони вже добре оснащені і морехідні, але ще можуть обслуговуватися невеликою командою. Важливо, щоб кожен член екіпажу в разі потреби міг керувати яхтою самостійно, у випадку якщо капітан вибув з ладу. І найголовніше – судно має бути bluewater-класу, тобто сконструйованим для океанічних переходів. Це означає міцний корпус, надійний такелаж, запас міцності вузлів і герметичність, здатність витримати штормові умови. Перш ніж вирушати, проведіть sea trial – пробне плавання під навантаженням, щоб переконатися, що всі системи працюють, а яхта веде себе прогнозовано.
• Не поспішайте – пливіть у своєму ритмі. Дуже важливо в далекій подорожі не гнатися за графіком. Встановлювати жорсткі дедлайни – значить наражатися на зайвий ризик, намагаючись йти в негоду чи пропускати чудові місця. Гнучкий графік дозволяє чекати сприятливої погоди і затримуватися там, де сподобалося. Досвідчені мандрівники радять: “Go with the flow” – пливіть за течією життя. Якщо з’явилася нагода відвідати цікаву екскурсію чи завітати в гості до місцевих – скористайтеся цим, адже повторити момент може не випасти.
• Чекайте сприятливого “вікна погоди”. Одне з найскладніших рішень – вчасно відкласти вихід у море, якщо прогноз не обнадійливий. Коли ви місяцями планували перехід, важко сказати команді “чекаємо ще тиждень через циклон”, але нерідко це єдине правильне рішення. Не вирушайте в рейс, якщо не почуваєтеся впевнено щодо погоди. Краще провести зайві дні в безпечній гавані, ніж боротися зі штормом посеред океану. Особливо це стосується перетину зон відомих штормів чи ураганів – тут компромісів бути не може.
• Не економте на безпеці. Бюджет – це важливо, але безпека – пріоритет. Краще обрати меншу яхту чи скоротити розваги на березі, але забезпечити себе надійним обладнанням. Інвестуйте в хороший автопілот, якісний плоттер і навігаційні карти, рятувальний пліт, EPIRB, супутниковий трекер. Регулярно проводьте технічне обслуговування всіх систем. “Нічого не важливіше за ваше життя і життя екіпажу”, – нагадують ветерани океану. Поломка у відкритому морі може коштувати надто дорого, тому завжди підтримуйте яхту в найкращому можливому стані.
• Уникайте надовго залишати яхту без нагляду. Якщо плануєте перервати подорож і полетіти додому, ретельно оберіть місце для “консервації” яхти. Тропічне сонце і волога швидко руйнують обладнання – за кілька місяців під палючим екваторіальним сонцем ваша палуба, вітрила і електроніка можуть сильно постраждати. Найкраще ставити яхту на берег (dry dock) десь в нетропічному регіоні і накривати чохлом. Будьте готові до значних робіт з рефіту після довгої стоянки в жаркому кліматі.
• Беріть команду на довгі переходи. Кругосвітня подорож – не обов’язково соло-випробування. Довгі океанські переходи (тижні в морі без зупинки) значно легше долати з напарниками. Додатковий член екіпажу або два дозволять організувати повноцінні вахти і висипатися, а також розділити обов’язки (приготування їжі, ремонт). Екіпаж, який добре відпочив – запорука виважених рішень і стресостійкості у складних ситуаціях. Запрошуйте в команду людей, яким довіряєте. Бажано, щоб це були хоча б мінімально досвідчені моряки. Не варто брати повних новачків на найскладніші етапи – інакше ви ризикуєте всю дорогу виконувати роль інструктора, та ще й виправляти їхні помилки. Також не перевантажуйте яхту зайвими людьми – кількість членів екіпажу має відповідати розміру судна, щоб усім вистачало місця і припасів. Пам’ятайте, що психологічна сумісність у замкнутому просторі теж дуже важлива: одна справа спілкуватися на березі, інша – місяці жити пліч-о-пліч на невеликій яхті.
• Інвестуйте в зв’язок та навігацію. Сучасні супутникові технології відкривають новий рівень безпеки. Так, це недешево, але можливість у будь-який момент отримати погодний прогноз, надіслати повідомлення чи викликати лікаря для телемедичної консультації – неоціненна. Зараз доступні відносно компактні і відносно доступні пристрої, що дозволяють постійно бути на зв’язку (наприклад, двосторонні супутникові месенджери). Досвідчені капітани радять передбачити в бюджеті витрати на якісний зв’язок – це вклад у вашу безпеку та спокій близьких.
• Тренуйте аварійні ситуації. Регулярно проводьте з командою навчання, особливо маневр “Людина за бортом” (Man Overboard). У критичний момент всі повинні чітко знати свої ролі: хто кидає рятувальні засоби, хто керує яхтою, хто відповідає за зв’язок. Відпрацюйте підняття людини з води на палубу – це не так просто, як здається, особливо у стресовій ситуації. Крім того, проговоріть дії при пожежі на борту, при пробоїні, при відмові керма чи руля. Такі тренування дисциплінують і вчать швидко діяти, коли мить – на вагу життя.

Насамкінець, пам’ятайте: кругосвітня подорож на яхті – це виклик, але й неймовірна насолода. Вас чекатимуть і штормові ночі, і безкінечні дні штилю, казкові заходи сонця посеред океану і зоряне небо, яке ні з чим не зрівняється. Ви навчитеся жити мінімалістично, цінувати прості речі – ковток свіжої води, теплий сухий одяг, дружню розмову. Кожен день у морі щось дарує і чогось вчить. Тож ретельно готуйтеся, вбирайте досвід інших, але й дозвольте собі мріяти. Бо, як кажуть бувалі моряки, найскладніше – вийти з гавані. Далі буде простіше: вітер наповнить вітрила, і почнеться ваша велика пригода!