Як здійснити кругосвітню подорож на парусній яхті: бюджет, підготовка, маршрут і поради

Кругосвітня подо­рож на пару­сній яхті – це уні­каль­на і ні з чим незрів­нян­на при­го­да, про яку мрі­ють бага­то яхтсме­нів . Вирушити нав­ко­ло світу під вітри­ла­ми може майже кожен, за умови нале­жної під­го­тов­ки, ретель­но­го пла­ну­ва­н­ня та доста­тньо­го бажа­н­ня. У цій стат­ті ми деталь­но роз­гля­не­мо клю­чо­ві аспе­кти, як от фінан­со­ве пла­ну­ва­н­ня, під­го­тов­ка яхти, вибір мар­шру­ту, без­пе­ка в оке­а­ні та пора­ди досвід­че­них мандрівників.

Фінансові витрати та бюджетування

Скільки коштує кру­го­сві­тня подо­рож яхтою? Це перше пита­н­ня, що вини­кає при пла­ну­ван­ні. Вартість силь­но зале­жить від стилю подо­ро­жі, роз­мі­ру екі­па­жу та вашо­го спосо­бу життя. За оцін­ка­ми досвід­че­них моря­ків, бюджет кру­го­сві­тньо­го пла­ва­н­ня може коли­ва­ти­ся від $10 000 до $100 000 і біль­ше . Середньомісячні екс­плу­а­та­цій­ні витра­ти (пали­во, хар­чу­ва­н­ня, сто­ян­ки тощо) ста­нов­лять при­бли­зно $1500 на місяць на одну особу – і це окрім вар­то­сті самої яхти .

Щоб пра­виль­но скла­сти бюджет, вра­хуй­те усі стат­ті витрат. До основ­них належать:

• Покупка яхти (або її дов­го­стро­ко­ва орен­да) та можли­вий рефіт – модер­ні­за­ція і ремонт перед дале­ким пла­ва­н­ням. Вартість надій­ної вітриль­ної яхти для оке­а­ну може сяга­ти деся­тків тисяч дола­рів. Дехто купує ста­рі­шу яхту і вкла­дає кошти в її онов­ле­н­ня, що теж потре­бує бюджету.
• Страхування яхти і, за потре­би, меди­чне стра­ху­ва­н­ня екі­па­жу. У бага­тьох кра­ї­нах без стра­хов­ки вас не впу­стять в мари­ну чи не дадуть дозво­лу на круїз (cruising permit). Поліс від­по­від­аль­но­сті перед тре­ті­ми осо­ба­ми часто є міні­маль­но необ­хі­дним, хоча стра­хо­вик може вима­га­ти огля­ду судна перед оформленням.
• Технічне обслу­го­ву­ва­н­ня, ремонт і запа­сні части­ни. Морське сере­до­ви­ще агре­сив­не: соло­на вода і воло­га при­ско­рю­ють зно­ше­н­ня вузлів. Закладіть окре­мий фонд на регу­ляр­не ТО дви­гу­на (кожні ~6 міся­ців), гене­ра­то­ра, вітрил та таке­ла­жу, замі­ну витра­тних мате­рі­а­лів, ремонт еле­ктро­ні­ки тощо. Якщо ви не пла­ну­є­те самі лаго­ди­ти всі вузли, дове­де­ться опла­чу­ва­ти послу­ги марин­них майстрів.
• Повсякденні витра­ти життя на яхті. Сюди вхо­дять про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, питна вода (якщо немає опрі­сню­ва­ча), пали­во (дизель для дви­гу­на, бен­зин для надув­но­го човна), мито за заправ­ку води і злив сті­чних тан­ків у мари­нах, опла­та сто­я­нок у мари­нах чи на буй­ках, під­йом яхти на берег на зимів­лю або ремонт. Також вра­хуй­те витра­ти на зв’язок: мобіль­ний інтер­нет, супу­тни­ко­вий зв’язок, місце­ві SIM-карти. Не забудь­те про витра­ти «на бере­зі»: екс­кур­сії, візи­ти в ресто­ра­ни, оформ­ле­н­ня віз, повер­не­н­ня додо­му літа­ком у разі потре­би, тощо.

Склавши пере­лік, додай­те резерв 5 – 20% на непе­ре­дба­чу­ва­ні витра­ти — у дале­кій подо­ро­жі зав­жди вини­кає щось нео­чі­ку­ва­не. Якщо про­гно­зо­ва­ний кошто­рис надто висо­кий, поду­май­те, на чому можна зеко­но­ми­ти, не жер­тву­ю­чи без­пе­кою та вра­же­н­ня­ми. Приміром, часті­ше готуй­те їжу на борту замість від­ві­ду­ва­н­ня кафе, ста­вай­те на якір замість пла­тної мари­ни, само­туж­ки обслу­го­вуй­те дви­гун і таке­лаж замість найму меха­ні­ків. Досвідчені нав­ко­ло­сві­тні ман­дрів­ни­ки від­зна­ча­ють, що само­стій­не обслу­го­ву­ва­н­ня яхти, часте які­ру­ва­н­ня і при­го­ту­ва­н­ня їжі на борту зда­тні сут­тє­во ско­ро­ти­ти витра­ти подо­ро­жі. Водночас, не варто пла­ну­ва­ти повну від­мо­ву від малень­ких радо­щів — подо­рож має при­но­си­ти задо­во­ле­н­ня, іна­кше вини­ка­ти­ме роз­ча­ру­ва­н­ня від надто суво­рої економії.

Підготовка яхти, документи та страховка

Технічна під­го­тов­ка яхти. Перед вихо­дом у кру­го­сві­тнє пла­ва­н­ня пару­сна яхта має бути дове­де­на до без­до­ган­но­го стану. Перевіряється все — від кіля до топа щогли. Рекомендується про­ве­сти про­фе­сій­ну інспе­кцію таке­ла­жу: ванти, штаги, блоки, шкоти, лебід­ки — все повин­но витри­ма­ти бага­то­ти­ся­чні милі оке­а­ну без поло­мок. Вітрила слід огля­ну­ти на пре­дмет потер­то­стей і, за необ­хі­дно­сті, від­ре­мон­ту­ва­ти або замі­ни­ти. Майте на борту ремон­тний набір для вітрил і навчі­ться ним кори­сту­ва­ти­ся: у штор­мо­вих умо­вах може порва­ти­ся навіть міцне вітри­ло, і його своє­ча­сний ремонт запо­бі­жить подаль­шо­му пошко­джен­ню. Двигун та гене­ра­тор — окре­ма ста­т­тя: про­ве­діть повне ТО, замі­ніть олії, філь­три, імпе­ле­ри помп охо­ло­дже­н­ня. Запасіться зап­ча­сти­на­ми: реме­ня­ми гене­ра­то­ра, криль­ча­тка­ми помпи, масля­ни­ми і палив­ни­ми філь­тра­ми, мотор­ною олією, набо­ра­ми крі­плень. Усю еле­ктро­ні­ку (GPS, авто­пі­лот, рада­ри, ехо­ло­ти) про­те­стуй­те. Не зай­вим буде і резерв­ний пере­но­сний GPS та папе­ро­ві наві­га­цій­ні карти на випа­док від­мо­ви основ­них приладів.

Обов’язкові документи яхти

Для між­на­ро­дно­го пла­ва­н­ня вам зна­до­бля­ться такі документи:

• Свідоцтво про реє­стра­цію судна. Яхта повин­на бути заре­є­стро­ва­на під пра­по­ром яко­їсь кра­ї­ни, і від­по­від­ні доку­мен­ти слід мати на борту (при вихо­ді з тери­то­рі­аль­них вод реє­стра­ція обов’язкова). Подбайте, щоб судно­вий реєстр був дій­сний і оновлений.
• Посвідчення шкі­пе­ра /​ сер­ти­фі­кат на право керу­ва­н­ня яхтою. Хоча фор­маль­но не всі кра­ї­ни вима­га­ють наяв­но­сті між­на­ро­дно­го посвід­че­н­ня (на кшталт IYT, RYA чи ISSA), між­на­ро­дний сер­ти­фі­кат яхто­во­го капі­та­на зна­чно спро­стить життя. У бага­тьох пор­тах при оформ­лен­ні входу (Check-in) офі­це­ри іммі­гра­ції чи бере­го­вої охо­ро­ни можуть попро­си­ти під­твер­дже­н­ня вашої ком­пе­тен­ції керу­ва­ти яхтою. Тому варто отри­ма­ти та взяти із собою такі доку­мен­ти, як, напри­клад, ICC (International Certificate of Competence) або інший визна­ний сертифікат.
• Сертифікат радіо­опе­ра­то­ра (VHF licence). Міжнародні пра­ви­ла вима­га­ють, щоб на кожно­му судні даль­ньо­го пла­ва­н­ня був хоча б один член екі­па­жу з пра­вом кори­сту­ва­н­ня УКХ-радіо­стан­ці­єю. Багато країн (і осо­бли­во пор­то­ва полі­ція) пере­ві­ря­ють наяв­ність ліцен­зії на радіо під час входу яхти. Подбайте про про­хо­дже­н­ня від­по­від­них кур­сів та отри­ма­н­ня MMSI для своєї радіостанції.
• Страховий поліс на яхту. Як зга­ду­ва­лось, це обов’язкова умова у бага­тьох мари­нах і кра­ї­нах. Майте при собі папе­ро­ву копію полі­са стра­ху­ва­н­ня від­по­від­аль­но­сті судно­вла­сни­ка (Third Party Liability). Також, якщо ви оформ­лю­ва­ли роз­ши­ре­не стра­ху­ва­н­ня кор­пу­су (Casco), ці доку­мен­ти теж варто мати на борту.
• Судновий жур­нал і штамп судна. У деяких кра­ї­нах (при­мі­ром, у кра­ї­нах Азії) при вході вима­га­ти­муть crew list – спи­сок екі­па­жу, заві­ре­ний капі­та­ном. Для цього зру­чно мати вла­сний штамп яхти. Ведіть судно­вий жур­нал — він може стати в при­го­ді при вирі­шен­ні бюро­кра­ти­чних питань.
• Особисті доку­мен­ти екі­па­жу. Усі члени екі­па­жу повин­ні мати закор­дон­ні паспор­ти (тер­мін дії міні­мум 6 міся­ців з запа­сом) і необ­хі­дні візи тих країн, які ви пла­ну­є­те від­ві­да­ти. Дізнайтеся зазда­ле­гідь про візо­ві вимо­ги: для деяких країн дове­де­ться оформ­лю­ва­ти візи напе­ред, тоді як бага­то країн Карибського басей­ну чи Океанії дозво­ля­ють отри­ма­ти візу по при­бут­ті. Також при вході в нову кра­ї­ну зазви­чай потрі­бен доку­мент з попе­ре­дньо­го порту – порт-клі­ренс (Port Clearance) або Exit Stamp з остан­ньої країни.
• Інші доку­мен­ти. Візьміть водій­ське посвід­че­н­ня (при­го­ди­ться для орен­ди авто під час сто­я­нок), меди­чні сер­ти­фі­ка­ти щеплень (деякі тро­пі­чні кра­ї­ни вима­га­ють щепле­н­ня від жов­тої гаря­чки тощо), сер­ти­фі­ка­ти про вакци­на­цію (акту­аль­но після пан­де­мії), а якщо пла­ну­є­те дай­вінг — посвід­че­н­ня дай­ве­ра. Якщо подо­ро­жу­є­те з дома­шні­ми улю­блен­ця­ми, під­го­туй­те паспор­ти тва­рин та довід­ки від ветеринара.

Плануйте бюрократію наперед

Збирати доку­мен­ти варто зазда­ле­гідь: не від­кла­дай­те оформ­ле­н­ня реє­стра­ції, стра­хов­ки чи віз на остан­ній момент. Переконайтеся, що всі папе­ри впо­ряд­ко­ва­ні, заве­діть окре­му папку для доку­мен­тів судна та екі­па­жу. Зробіть скан-копії і збе­рі­гай­те їх у хмарі або на USB-носії на випа­док втра­ти оригіналів.

Страхування і безпека

Окрім стра­ху­ва­н­ня яхти, варто подба­ти про меди­чне стра­ху­ва­н­ня для всіх уча­сни­ків нав­ко­ло­сві­тньої подо­ро­жі. Звичайний тури­сти­чний поліс може не покри­ва­ти ризи­ки дале­ко­го яхтин­гу, тому шукай­те спе­ці­аль­ні про­гра­ми для моря­ків. Також, якщо у вас є неру­хо­мість вдома, вирі­шіть пита­н­ня з її стра­ху­ва­н­ням та охо­ро­ною на час три­ва­лої від­су­тно­сті. Фінансові пита­н­ня теж слід узго­ди­ти: пові­дом­те банк про довгу подо­рож, аби вашу кре­ди­тку не забло­ку­ва­ли при роз­ра­хун­ках у деся­тках країн; дізна­йте­ся про лімі­ти зня­т­тя готів­ки та комі­сії. Непогано мати кіль­ка резерв­них спосо­бів досту­пу до гро­шей (другу кар­тку, готів­ку в дола­рах або євро, можли­во, раху­нок у між­на­ро­дно­му банку).

Вибір маршруту та ключові порти заходу

Маршрут нав­ко­ло­сві­тньої подо­ро­жі на яхті кожен капі­тан оби­рає під себе, але нова­чкам радять при­три­му­ва­ти­ся пере­ві­ре­них шля­хів. Найпопулярніший кла­си­чний мар­шрут кру­го­сві­тньо­го пла­ва­н­ня про­ля­гає на захід нав­ко­ло світу з вико­ри­ста­н­ням паса­тних вітрів. Такий мар­шрут зазви­чай вклю­чає пере­хід через Атлантику до Карибських остро­вів, далі через Панамський канал у Тихий океан, пере­тин Тихого оке­а­ну через острів­ні групи Полінезії, далі до Австралії або Нової Зеландії, потім через Індійський океан до пів­ден­ної Африки і повер­не­н­ня в Атлантику нав­ко­ло мису Доброї Надії (або аль­тер­на­тив­но — через Суецький канал з Червоного моря в Середземне). Такий шлях дозво­ляє йти за вітром (westward trade-wind route) і уни­ка­ти екс­тре­маль­них широт. Він же лежить в осно­ві відо­мої щорі­чної ралі-рега­ти World ARC.

На поча­тку пла­ну­ва­н­ня скла­діть при­бли­зний спи­сок регіо­нів і країн, які хоті­ли б від­ві­да­ти. Врахуйте, що обі­гну­ти земну кулю швид­ко не вийде – навіть у при­ско­ре­но­му темпі це займе 1 – 2 роки, а біль­шість кру­ї­зе­рів витра­ча­ють 3 – 5 років на неспі­шне пла­ва­н­ня з три­ва­ли­ми зупин­ка­ми. Плануйте мар­шрут з огля­ду на сезон­ні пого­дні умови. Наприклад, пере­хід з Європи до Карибів най­без­пе­чні­ше здій­сню­ва­ти між листо­па­дом і кві­тнем, коли в Північній Атлантиці вщу­ха­ють ура­га­ни. Уникайте сезо­ну тро­пі­чних цикло­нів в Карибському морі (чер­вень – жов­тень) та у пів­ден­ній части­ні Тихого оке­а­ну (листо­пад – кві­тень). Південну части­ну Індійського оке­а­ну краще дола­ти під час там­те­шньої зими (тра­вень – жов­тень), щоб оми­ну­ти цикло­ни. Пам’ятайте, що еква­то­рі­аль­ні штилі (Intertropical Convergence Zone) теж впли­ва­ють на мар­шрут — інко­ли дове­де­ться руха­ти­ся на дви­гу­ні через безвітря.

Продумайте клю­чо­ві порти захо­ду – місця, де пла­ну­є­те зупин­ки для від­по­чин­ку і попов­не­н­ня запа­сів. Як пра­ви­ло, мар­шрут вклю­чає порти входу в нові регіо­ни, де є роз­ви­не­на інфра­стру­кту­ра для яхт: Канарські остро­ви (Іспанія) — попу­ляр­на точка стар­ту з Європи в Атлантику, Бріджтаун (Барбадос) або Сент-Люсія – перші зупин­ки після пере­ти­ну Атлантики, Панама (порт Бальбоа перед кана­лом), Галапагос (сто­ян­ка перед вели­ким пере­хо­дом на Маркізькі остро­ви), Таїті або Фіджі – вузло­ві точки в Тихому оке­а­ні, Дарвін чи Торресова про­то­ка (вихід з Тихого в Індійський океан), о‑в Маврикій або Сейшели (зупин­ки в Індійському оке­а­ні), Кейптаун (перед про­хо­дже­н­ням нав­ко­ло мису) або Суец (якщо оби­ра­є­те Червоне море). Кожен із цих пор­тів потре­бує дослі­дже­н­ня: які там вимо­ги митни­ці й іммі­гра­ції, чи потрі­бна зазда­ле­гідь віза, яка вар­тість сто­ян­ки і наяв­ність сервісів.

Водночас, не обме­жуй­те­ся жорс­тким гра­фі­ком. В дале­ко­му пла­ван­ні гну­чкість — ваш сою­зник. Нерідко пого­да, полом­ки чи інші обста­ви­ни дикту­ва­ти­муть зміни пла­нів. Ви може­те затри­ма­ти­ся десь на довше через чарів­ність місця або, нав­па­ки, оми­ну­ти порт, якщо від­чу­ва­є­те втому від циві­лі­за­ції. Важливо бути гото­вим зро­би­ти зупин­ку пра­кти­чно в будь-якому місці, якщо вини­кне ава­рій­на ситу­а­ція. Тож збе­ріть інфор­ма­цію про потен­цій­ні запа­сні порти на мар­шру­ті, навіть якщо не пла­ну­є­те в них заходити.

Для деталь­но­го пла­ну­ва­н­ня мар­шру­ту досвід­че­ні море­плав­ці радять кори­сту­ва­ти­ся спе­ці­а­лі­зо­ва­ни­ми дже­ре­ла­ми, як от книга «World Cruising Routes» Джиммі Корнелла – це авто­ри­те­тний путів­ник по всіх оке­ан­ських пере­хо­дах. Плануючи пере­хо­ди, зві­ряй­те дані з пілот-чар­та­ми (pilot charts) — це клі­ма­ти­чні карти, що пока­зу­ють панів­ні напря­ми вітрів і течій для різних міся­ців року.

Не забудь­те про оформ­ле­н­ня входу в кра­ї­ни (Check-in). Кожна дер­жа­ва має свої пра­ви­ла. Зазвичай потрі­бно від­ві­да­ти іммі­гра­цію, митни­цю, сані­тар­ну слу­жбу (каран­тин) та капі­та­не­рію порту. У деяких кра­ї­нах тіль­ки капі­тан може схо­ди­ти на берег для оформ­ле­н­ня до про­хо­дже­н­ня кон­тро­лю, і може навіть вима­га­ти­ся діло­вий одяг (соро­чка, штани) як знак пова­ги. Майте напо­го­то­ві всі доку­мен­ти (паспор­ти, судно­ву реє­стра­цію, стра­хов­ку, crew list). Десь можуть спи­та­ти Ship’s stamp (штамп судна) чи радіо­лі­цен­зію. В окре­мих випад­ках потрі­бно зазда­ле­гідь пові­дом­ля­ти при­кор­дон­ни­ків про при­бу­т­тя (напри­клад, через аген­та або еле­ктрон­ною поштою) — цю інфор­ма­цію також варто з’ясувати під час пла­ну­ва­н­ня маршруту.

Безпека на воді, провізія та зв’язок

Безпека в океані — понад усе

Вітрильна яхта, що виру­шає в океан, повин­на бути осна­ще­на всіма необ­хі­дни­ми засо­ба­ми без­пе­ки. Кожен член екі­па­жу має мати інди­ві­ду­аль­ний ряту­валь­ний жилет зі стра­ху­валь­ним реме­нем (стра­пом) для при­сті­ба­н­ня до леє­рів — і носи­ти його у шторм, вночі та при пога­ній пого­ді. На борту обов’язково повин­ні бути ава­рій­ні сигналь­ні засо­би: пара­шу­тні раке­ти, димо­ві шашки, сигналь­ні вогні. Перевірте тер­мін при­да­тно­сті ракет і замі­ніть про­стро­че­ні. У ком­пле­кті без­пе­ки необ­хі­дні вогне­га­сни­ки (і зна­н­ня, як ними кори­сту­ва­ти­ся), набір для заглу­шу­ва­н­ня про­бо­їн (дерев’яні кону­си, епо­ксид­ка, шма­тки фане­ри — щоб закри­ти отвір у разі про­би­т­тя кор­пу­су). Продумайте систе­му вияв­ле­н­ня люди­ни за бор­том: наяв­ність ряту­валь­но­го круга або під­ко­ви з буй­ком і спе­ці­аль­ної лампи, що авто­ма­ти­чно вми­ка­є­ться у воді. Аварійний радіо­буй EPIRB – жит­тє­во необ­хі­дний при­стрій: у разі кри­ти­чної ситу­а­ції він пере­дасть сигнал лиха через супу­тник ряту­валь­ним слу­жбам. Переконайтеся, що ваш EPIRB заре­є­стро­ва­ний і справний.

Обов’язковим є справ­ний UKХ-радіо­пе­ре­да­вач (VHF) на борту. Всі члени екі­па­жу мають знати, як вийти на зв’язок по радіо і пода­ти сигнал SOS (виклик Mayday). Для даль­ньо­го зв’язку та отри­ма­н­ня про­гно­зів пого­ди бага­то яхт осна­щу­ю­ться коро­тко­хви­льо­вою радіо­стан­ці­єю (SSB) або супу­тни­ко­вим моде­мом. Супутниковий теле­фон або тре­кер (напр. Garmin InReach) дозво­лить викли­ка­ти допо­мо­гу, навіть коли ви за сотні миль від бере­га, а також під­три­му­ва­ти міні­маль­ний кон­такт з рідни­ми. Сучасні техно­ло­гії, як-от при­ла­ди Man Overboard Alarm, можуть авто­ма­ти­чно спо­ві­сти­ти екі­паж, якщо хтось випав за борт, і вка­за­ти коор­ди­на­ти для повернення.

Оснащення для без­пе­ки на борту вклю­чає також: надув­ний ряту­валь­ний пліт (liferaft) від­по­від­но­го роз­мі­ру на весь екі­паж — регу­ляр­но про­водь­те його техо­гляд; гідро­ко­стю­ми або ряту­валь­ні тер­мо­па­ке­ти (в холо­дних широ­тах); апте­чку пер­шої допо­мо­ги з необ­хі­дни­ми меди­ка­мен­та­ми і засо­ба­ми (і зна­н­ня, як нада­ва­ти цю допо­мо­гу). Корисно прой­ти курси пер­шої допо­мо­ги та вижи­ва­н­ня в морі (Sea Survival) перед виходом.

Варто зга­да­ти і про без­пе­ку мар­шру­ту. На жаль, існу­ють регіо­ни, де пірат­ство або зло­чи­ни проти яхтсме­нів — реаль­ність. До таких зон ризи­ку нале­жать деякі райо­ни Карибського моря (узбе­реж­жя Венесуели), окре­мі части­ни Індонезії та узбе­реж­жя Східної Африки. Перед вихо­дом озна­йом­те­ся з пото­чни­ми реко­мен­да­ці­я­ми та зві­та­ми (напри­клад, на сайті Noonsite або в кру­ї­зер­ських гру­пах). В біль­шо­сті ж райо­нів світу подо­ро­жу­ва­ти від­но­сно без­пе­чно — голов­не, дотри­му­ва­ти­ся здо­ро­во­го глу­зду, уни­ка­ти демон­стра­ції багат­ства і кон­флі­ктів з місце­вим насе­ле­н­ням. В пор­тах зав­жди зами­кай­те яхту, вико­ри­сто­вуй­те наві­сні замки на люках і трю­мах, осо­бли­во якщо зали­ша­є­те судно надовго.

Провізія та вода

Правильне пла­ну­ва­н­ня запа­сів їжі і води — ключ до ком­фор­тно­го життя на борту під час дов­гих оке­ан­ських пере­хо­дів. Розрахуйте, скіль­ки днів три­ва­ти­ме най­дов­ший пере­хід без захо­ду в порт (напри­клад, від Галапагосів до Маркіз може бути 3 – 4 тижні). Виходячи з цього, забез­пе­чте запас їжі щонай­мен­ше в 1.5 – 2 рази біль­ший, ніж для пла­но­во­го пере­хо­ду (на випа­док затрим­ки через штиль або від­хи­ле­н­ня від курсу). Основу раціо­ну ста­нов­лять про­ду­кти дов­го­го збе­рі­га­н­ня: крупи (рис, мака­ро­ни, вів­сян­ка), бобо­ві, кон­сер­ви (м’ясні, рибні, ово­че­ві), суха­рі, боро­шно, цукор, кава, чай. Візьміть улю­бле­ні ласо­щі і спе­ці­аль­ні про­ду­кти, яких може не бути в інших кра­ї­нах (соуси, спе­ції, соло­до­щі). Овочі та фру­кти теж можна брати: оби­рай­те ті, що довго не псу­ю­ться – яблу­ка, апель­си­ни, капу­ста, мор­ква, цибу­ля, кар­то­пля можуть збе­рі­га­ти­ся тижня­ми. Уникайте про­ду­ктів, що швид­ко гни­ють — напри­клад, бана­ни дуже швид­ко пере­сти­га­ють і псу­ю­ться. Багато сві­жих про­ду­ктів (моло­ко, зелень, яйця, м’ясо) дове­де­ться спо­жи­ти в перші дні після вихо­ду або мати можли­вість охо­ло­дже­н­ня. Якщо на яхті є холо­диль­ник або моро­зиль­на каме­ра, це зна­чно роз­ши­рює раціон, але вра­хуй­те витра­ти енер­гії. У пор­тах попов­нюй­те запа­си сві­жої про­ві­зії по можли­во­сті. Базові харчі як-от рис, боро­шно, кон­сер­ви часто досту­пні всюди, тож не обов’язково везти їх на рік впе­ред — купу­ва­ти­ме­те по доро­зі за потре­би. Зверніть увагу: у деяких острів­них дер­жа­вах існу­ють обме­же­н­ня на ввіз сві­жих про­ду­ктів, м’яса, фру­ктів — це пов’язано з каран­тин­ни­ми пра­ви­ла­ми. Наприклад, при вході на Галапагоси у вас можуть вилу­чи­ти всі свіжі фру­кти та овочі. Отже пла­нуй­те спо­жи­ти або не мати забо­ро­не­них про­ду­ктів перед захо­дом в такі порти.

Вода – дже­ре­ло життя на борту. Беріть з собою запас питної води із роз­ра­хун­ку міні­мум 3 – 4 літри на особу на добу (для пиття і готу­ва­н­ня). Для госпо­дар­чих потреб (миття, душ) вико­ри­сто­вуй­те мор­ську воду коли можли­во, щоб еко­но­ми­ти прі­сну. Багато нав­ко­ло­сві­тніх яхт обла­дна­ні водо­очи­сни­ком (watermaker) – опрі­сню­ва­чем мор­ської води. Це зна­чна інве­сти­ція енер­гії і коштів, але вона забез­пе­чує неза­ле­жність від бере­го­вих дже­рел води. Якщо у вас є опрі­сню­вач — пре­кра­сно, про­сто не забу­вай­те регу­ляр­но його про­ми­ва­ти і обслу­го­ву­ва­ти. Якщо ж ні — пла­нуй­те мар­шрут так, щоб не вихо­ди­ти у довгі пере­хо­ди з напів­по­ро­жні­ми тан­ка­ми. Тримайте запас бути­льо­ва­ної води на екс­тре­ний випа­док (навіть якщо є опрі­сню­вач, полом­ка може зали­ши­ти вас без води). Збирайте дощо­ву воду – це стара пра­кти­ка оке­ан­ських море­плав­ців. Можна спо­ру­ди­ти навіс або тент з від­ві­дни­ка­ми в кані­стри. Дощова вода зна­до­би­ться хоча б для пра­н­ня чи душу.

Зв’язок і навігація

У цифро­во­му світі навіть на яхті посе­ред оке­а­ну можна зали­ша­ти­ся на зв’язку. Є три основ­ні спосо­би досту­пу до інтер­не­ту під час кру­го­сві­тньої подорожі:

• Береговий Wi-Fi з під­си­лю­ва­чем сигна­лу. У бага­тьох мари­нах і навіть якір­них сто­ян­ках побли­зу міст можна лови­ти без­дро­то­вий інтер­нет. Використання поту­жної Wi-Fi анте­ни або бусте­ра дозво­лить під­клю­ча­ти­ся до точок досту­пу на бере­гу з від­ста­ні кіль­кох миль. Перевага — інтер­нет без­ко­штов­ний (або за неве­ли­ку плату мари­ні), недо­лік — прив’язаність до бере­га і часто низь­ка швидкість.
• Мобільний 3G/​4G/​5G інтер­нет. Практично в кожній кра­ї­ні ви може­те при­дба­ти місце­ву SIM-карту з паке­том даних. Багато яхтсме­нів мають роз­бло­ко­ва­ний мобіль­ний WiFi-роу­тер, куди встав­ля­ють локаль­ну SIM. Це дає досить швид­кий і від­но­сно недо­ро­гий інтер­нет побли­зу узбе­реж­жя (зазви­чай до 5 – 10 мор­ських миль від бере­гу). Мінус — треба міня­ти SIM-карти в кожній кра­ї­ні і сте­жи­ти за витра­та­ми трафіку.
• Супутниковий інтер­нет. Технології супу­тни­ко­во­го зв’язку стрім­ко роз­ви­ва­ю­ться. Класичний варі­ант — це при­строї типу Iridium GO, Inmarsat або суча­сні тер­мі­на­ли Starlink Maritime. Супутниковий інтер­нет пра­цює будь-де в оке­а­ні, дозво­ля­ю­чи отри­му­ва­ти про­гно­зи пого­ди, над­си­ла­ти пові­дом­ле­н­ня і навіть відео­дзвін­ки. Головний недо­лік — дуже висо­ка вар­тість обла­дна­н­ня і тра­фі­ку, а також від­но­сно низь­ка швид­кість на тра­ди­цій­них при­стро­ях. Проте з появою нових супу­тни­ко­вих рішень (як от Starlink) ситу­а­ція покра­щу­є­ться. Для біль­шо­сті нав­ко­ло­сві­тніх ман­дрів­ни­ків доста­тньо мати базо­вий супу­тни­ко­вий при­стрій для текс­то­во­го зв’язку та екс­тре­них випад­ків, а вели­кий інтер­нет зали­ши­ти на часи, коли яхта біля берега.

Окрім інтер­не­ту, не забу­вай­те про наві­га­цій­ний зв’язок та про­гноз пого­ди. Добре мати на борту пого­дний при­ймач (напр. Weather Fax або хоча б радіо, що при­ймає метео­ро­ло­гі­чні NAVTEX пові­дом­ле­н­ня). Регулярно заван­та­жуй­те GRIB-файли з про­гно­за­ми через супу­тник чи SSB. Перед вихо­дом в океан пере­ві­ряй­те свіжі мар­шру­тні про­гно­зи і кон­суль­та­ції (деякі шкі­пе­ри кори­сту­ю­ться послу­га­ми про­фе­сій­них метео­ро­ло­гів-routerів для скла­дних переходів).

Поради досвідчених мандрівників

Наблизитися до здій­сне­н­ня мрії про нав­ко­ло­сві­тнє пла­ва­н­ня допо­мо­жуть пора­ди тих, хто вже про­йшов через оке­а­ни. Ось кіль­ка клю­чо­вих реко­мен­да­цій від бува­лих яхтсменів:

• Наберіться досві­ду перед нав­ко­ло­сві­ткою. Не обов’язково бути вете­ра­ном морів, щоб виру­ши­ти в кру­го­сві­тню подо­рож, але йти зов­сім без досві­ду — вкрай небез­пе­чно. Пройдіть хоча б кіль­ка сотень мор­ських миль при­бе­ре­жно­го пла­ва­н­ня, від­шлі­фуй­те нави­чки штур­ман­ської спра­ви, манев­ру­ва­н­ня під вітри­ла­ми і швар­ту­ва­н­ня. Вивчіть будо­ву своєї яхти, осно­ви меха­ні­ки та еле­ктри­ки, навчі­ться само­стій­но вико­ну­ва­ти базо­ве техні­чне обслу­го­ву­ва­н­ня . Якщо дозво­ля­ють кошти, візьміть у пер­ший етап подо­ро­жі досвід­че­но­го шкі­пе­ра-настав­ни­ка, який допо­мо­же вам набра­ти­ся впев­не­но­сті. Відвідайте курси з мор­ської меди­ци­ни та без­пе­ки — це додає спо­кою в три­ва­лих переходах.
• Уважно піді­йдіть до вибо­ру яхти. Від пра­виль­но­го судна зале­жить і ком­форт, і без­пе­ка пла­ва­н­ня. Яхта має бути доста­тньо вели­кою, щоб вам не було тісно про­тя­гом років життя на борту, але і доста­тньо малою, щоб екі­паж міг успі­шно справ­ля­ти­ся з нею в різних умо­вах. Орієнтир для бага­тьох — крей­сер­ські яхти ~40 футів (12 метрів): вони вже добре осна­ще­ні і море­хі­дні, але ще можуть обслу­го­ву­ва­ти­ся неве­ли­кою коман­дою. Важливо, щоб кожен член екі­па­жу в разі потре­би міг керу­ва­ти яхтою само­стій­но, у випад­ку якщо капі­тан вибув з ладу. І най­го­лов­ні­ше — судно має бути bluewater-класу, тобто скон­стру­йо­ва­ним для оке­а­ні­чних пере­хо­дів. Це озна­чає міцний кор­пус, надій­ний таке­лаж, запас міцно­сті вузлів і гер­ме­ти­чність, зда­тність витри­ма­ти штор­мо­ві умови. Перш ніж виру­ша­ти, про­ве­діть sea trial – про­бне пла­ва­н­ня під наван­та­же­н­ням, щоб пере­ко­на­ти­ся, що всі систе­ми пра­цю­ють, а яхта веде себе прогнозовано.
• Не поспі­шай­те — пли­віть у сво­є­му ритмі. Дуже важли­во в дале­кій подо­ро­жі не гна­ти­ся за гра­фі­ком. Встановлювати жорс­ткі дедлай­ни — зна­чить нара­жа­ти­ся на зай­вий ризик, нама­га­ю­чись йти в него­ду чи про­пу­ска­ти чудо­ві місця. Гнучкий гра­фік дозво­ляє чека­ти спри­я­тли­вої пого­ди і затри­му­ва­ти­ся там, де спо­до­ба­ло­ся. Досвідчені ман­дрів­ни­ки радять: «Go with the flow» – пли­віть за течі­єю життя. Якщо з’явилася наго­да від­ві­да­ти ціка­ву екс­кур­сію чи заві­та­ти в гості до місце­вих — ско­ри­стай­те­ся цим, адже повто­ри­ти момент може не випасти.
• Чекайте спри­я­тли­во­го «вікна пого­ди». Одне з най­скла­дні­ших рішень — вча­сно від­кла­сти вихід у море, якщо про­гноз не обна­дій­ли­вий. Коли ви міся­ця­ми пла­ну­ва­ли пере­хід, важко ска­за­ти коман­ді «чека­є­мо ще тиждень через циклон», але нерід­ко це єдине пра­виль­не ріше­н­ня. Не виру­шай­те в рейс, якщо не почу­ва­є­те­ся впев­не­но щодо пого­ди. Краще про­ве­сти зайві дні в без­пе­чній гава­ні, ніж боро­ти­ся зі штор­мом посе­ред оке­а­ну. Особливо це сто­су­є­ться пере­ти­ну зон відо­мих штор­мів чи ура­га­нів — тут ком­про­мі­сів бути не може.
• Не еко­ном­те на без­пе­ці. Бюджет — це важли­во, але без­пе­ка — прі­о­ри­тет. Краще обра­ти меншу яхту чи ско­ро­ти­ти роз­ва­ги на бере­зі, але забез­пе­чи­ти себе надій­ним обла­дна­н­ням. Інвестуйте в хоро­ший авто­пі­лот, які­сний плот­тер і наві­га­цій­ні карти, ряту­валь­ний пліт, EPIRB, супу­тни­ко­вий тре­кер. Регулярно про­водь­те техні­чне обслу­го­ву­ва­н­ня всіх систем. «Нічого не важли­ві­ше за ваше життя і життя екі­па­жу», — нага­ду­ють вете­ра­ни оке­а­ну. Поломка у від­кри­то­му морі може кошту­ва­ти надто доро­го, тому зав­жди під­три­муй­те яхту в най­кра­що­му можли­во­му стані.
• Уникайте надов­го зали­ша­ти яхту без нагля­ду. Якщо пла­ну­є­те пере­рва­ти подо­рож і поле­ті­ти додо­му, ретель­но обе­ріть місце для «кон­сер­ва­ції» яхти. Тропічне сонце і воло­га швид­ко руй­ну­ють обла­дна­н­ня — за кіль­ка міся­ців під палю­чим еква­то­рі­аль­ним сон­цем ваша палу­ба, вітри­ла і еле­ктро­ні­ка можуть силь­но постра­жда­ти. Найкраще ста­ви­ти яхту на берег (dry dock) десь в нетро­пі­чно­му регіо­ні і накри­ва­ти чохлом. Будьте гото­ві до зна­чних робіт з рефі­ту після дов­гої сто­ян­ки в жар­ко­му кліматі.
• Беріть коман­ду на довгі пере­хо­ди. Кругосвітня подо­рож — не обов’язково соло-випро­бу­ва­н­ня. Довгі оке­ан­ські пере­хо­ди (тижні в морі без зупин­ки) зна­чно легше дола­ти з напар­ни­ка­ми. Додатковий член екі­па­жу або два дозво­лять орга­ні­зу­ва­ти пов­но­цін­ні вахти і виси­па­ти­ся, а також роз­ді­ли­ти обов’язки (при­го­ту­ва­н­ня їжі, ремонт). Екіпаж, який добре від­по­чив — запо­ру­ка вива­же­них рішень і стре­со­стій­ко­сті у скла­дних ситу­а­ці­ях. Запрошуйте в коман­ду людей, яким дові­ря­є­те. Бажано, щоб це були хоча б міні­маль­но досвід­че­ні моря­ки. Не варто брати пов­них нова­чків на най­скла­дні­ші етапи — іна­кше ви ризи­ку­є­те всю доро­гу вико­ну­ва­ти роль інстру­кто­ра, та ще й виправ­ля­ти їхні помил­ки. Також не пере­ван­та­жуй­те яхту зай­ви­ми людьми — кіль­кість чле­нів екі­па­жу має від­по­від­а­ти роз­мі­ру судна, щоб усім виста­ча­ло місця і при­па­сів. Пам’ятайте, що пси­хо­ло­гі­чна сумі­сність у замкну­то­му про­сто­рі теж дуже важли­ва: одна спра­ва спіл­ку­ва­ти­ся на бере­зі, інша — міся­ці жити пліч-о-пліч на неве­ли­кій яхті.
• Інвестуйте в зв’язок та наві­га­цію. Сучасні супу­тни­ко­ві техно­ло­гії від­кри­ва­ють новий рівень без­пе­ки. Так, це неде­ше­во, але можли­вість у будь-який момент отри­ма­ти пого­дний про­гноз, наді­сла­ти пові­дом­ле­н­ня чи викли­ка­ти ліка­ря для теле­ме­ди­чної кон­суль­та­ції — неоці­нен­на. Зараз досту­пні від­но­сно ком­па­ктні і від­но­сно досту­пні при­строї, що дозво­ля­ють постій­но бути на зв’язку (напри­клад, дво­сто­рон­ні супу­тни­ко­ві месен­дже­ри). Досвідчені капі­та­ни радять перед­ба­чи­ти в бюдже­ті витра­ти на які­сний зв’язок — це вклад у вашу без­пе­ку та спо­кій близьких.
• Тренуйте ава­рій­ні ситу­а­ції. Регулярно про­водь­те з коман­дою навча­н­ня, осо­бли­во маневр «Людина за бор­том» (Man Overboard). У кри­ти­чний момент всі повин­ні чітко знати свої ролі: хто кидає ряту­валь­ні засо­би, хто керує яхтою, хто від­по­від­ає за зв’язок. Відпрацюйте під­ня­т­тя люди­ни з води на палу­бу — це не так про­сто, як зда­є­ться, осо­бли­во у стре­со­вій ситу­а­ції. Крім того, про­го­во­ріть дії при поже­жі на борту, при про­бо­ї­ні, при від­мо­ві керма чи руля. Такі тре­ну­ва­н­ня дисци­плі­ну­ють і вчать швид­ко діяти, коли мить — на вагу життя.

Насамкінець, пам’ятайте: кру­го­сві­тня подо­рож на яхті – це виклик, але й неймо­вір­на насо­ло­да. Вас чека­ти­муть і штор­мо­ві ночі, і без­кі­не­чні дні штилю, каз­ко­ві захо­ди сонця посе­ред оке­а­ну і зоря­не небо, яке ні з чим не зрів­ня­є­ться. Ви навчи­те­ся жити міні­ма­лі­сти­чно, ціну­ва­ти про­сті речі — ков­ток сві­жої води, теплий сухий одяг, дру­жню роз­мо­ву. Кожен день у морі щось дарує і чогось вчить. Тож ретель­но готуй­те­ся, вби­рай­те досвід інших, але й дозволь­те собі мрі­я­ти. Бо, як кажуть бува­лі моря­ки, най­скла­дні­ше — вийти з гава­ні. Далі буде про­сті­ше: вітер напов­нить вітри­ла, і почне­ться ваша вели­ка пригода!