Столиця Ірану, що ніколи не мріяла нею бути: історія Тегерана

Що спадає на думку при слові «столиця»? Монументальність, імперські амбіції, архітектура, яку будували століттями. А тепер забудь усе це. Бо Тегеран — це історія з категорії: «не планував, але якось сталося».

Колись на цьому місці була звичайнісінька сільська околиця поважного міста Рей — там справжнє життя вирувало. А Тегеран… просто підвозив капусту на базар. Та у XIII столітті монголи знесли Рей дощенту, й люди почали переселятись на північ — туди, де було тихіше й трохи безпечніше. Вгадайте куди? Правильно — у Тегеран.

Але й далі нічого грандіозного не відбувалось. Лише у XVI столітті шах Тахмасп раптом згадав про це місце й збудував там форт і базар. Так, щоб було. А вже в 1796-му шах Мухаммед-хан Каджар вирішив, що їздити через гори йому надоїло, і просто оголосив: «Окей, буде Тегеран столицею».

Так, місто отримало свій статус не через красу, не через велич, а чисто з логістичних причин. Міста для Google Maps ще не було — обирали серцем і втомою ніг.

Звідки взялася назва «Тегеран»?

Назва теж не з царського конкурсу. Існує кілька версій. Найпопулярніша — це поєднання староперських слів: «тех» (долина) та «ран» (схил гори). У перекладі — щось на кшталт «у підніжжі схилу». Прямо скажемо, не надто поетично.

Є й інша версія — нібито місцевість називалась «обитель Тира» (давньоперський бог дощу). Тобто — «місце, де постійно капає й нестерпно волого». Чи треба дивуватися, що місто не дуже поспішало ставати столицею?

Як виглядає Тегеран зараз? Якщо коротко: хардкорний симулятор виживання

Сучасний Тегеран — це не той східний мегаполіс із казок. Це — 13 мільйонів людей, бетон, затори й пил. У місті катастрофічно бракує історичної спадщини, а атмосферу умовного «1000 і 1 ночі» доведеться шукати хіба що в гугл-картинках.

Що вас точно вразить — це:

• Затори, гірші за київські. Тут навіть не намагаються гальмувати перед пішоходами. Навпаки — газують сильніше.
• Старі палаци й новобудови-бокси. У північних районах — трохи гламуру, у південних — більше виживання.
• Сувора традиція хіджабів. Хоча багато іранок носять їх чисто формально, наче маски під час пандемії.
• Окрема зона для жінок у метро. Прогресивний гендерний поділ чи просто спосіб уникнути незручностей — кожен вирішує сам.

5 фактів про Тегеран, які можуть здивувати

1. Перший форт на місці столиці мав 114 башт — за кількістю сур у Корані.
2. Місто стало столицею тільки у 1796 році, коли шаху просто набридло їздити з Ісфахану.
3. В історії Ірану більшість столиць були знищені ворогами, тому вибір Тегерана — це ще й акт виживання.
4. У Тегерані проходила перша зустріч Сталіна, Рузвельта та Черчилля у 1943-му — планували Другий фронт.
5. Місто досі відчувається як щось тимчасове, незважаючи на те, що столицею воно вже понад 200 років.

Тегеран — це не про любов з першого погляду

Є міста, які зачаровують одразу. Є ті, що відкриваються поступово. А є Тегеран. Він не намагається подобатися. Він просто є. Великий, гарячий, трохи дратівливий, дуже контрастний. Місто, де кожна історична згадка — це швидше виняток, ніж правило. І місце, яке ще довго не позбудеться своєї ролі «столиці випадково».

Чи варто його відвідати? Якщо ти — за справжній досвід, без прикрас і рожевих окулярів — так. Але готуйся: перше бажання після прильоту — знайти квиток назад.