Хто залишив сліди в камені? Правда, яку не покажуть по ТБ

Звідки беруться такі сліди

Коли в мере­жі пока­зу­ють гли­бо­кі пара­лель­ні боро­зни в каме­ні, їх нерід­ко нази­ва­ють дока­зом існу­ва­н­ня загу­бле­них циві­лі­за­цій або над­зви­чай­но дав­ніх техно­ло­гій. Особливо часто такі твер­дже­н­ня сто­су­ю­ться Мальти, Туреччини чи Криму. Насправді ж архе­о­ло­ги та гео­ло­ги звер­та­ють увагу, що сам факт наяв­но­сті колій ще не гово­рить про їхній вік. Насамперед потрі­бно з’ясувати, у якій поро­ді вони утво­ри­ли­ся, як вико­ри­сто­ву­ва­ла­ся ця місце­вість і чи існу­ють істо­ри­чні свід­че­н­ня про її експлуатацію.

Камінь каменю — різний

Найперше, що треба знати, — не весь камінь одна­ко­во твер­дий. Більшість таких слі­дів зали­ше­но не на гра­ні­ті, а на різних видах вапня­ку. Ця поро­да зна­чно легше під­да­є­ться сти­ран­ню, осо­бли­во якщо поверх­ня три­ва­лий час пере­бу­ває під впли­вом дощу або ґрун­то­вої воло­ги. Якщо важкі вози або інший транс­порт деся­ти­лі­т­тя­ми руха­ю­ться одним і тим самим мар­шру­том, коле­са посту­по­во погли­блю­ють уже наяв­ні сліди. Через бага­то років утво­рю­ю­ться рівні боро­зни, які можуть справ­ля­ти вра­же­н­ня шту­чно вирізаних.

А де ж копита?

Одне з най­по­ши­ре­ні­ших запи­тань зву­чить так: якщо це були вози, то чому поруч не видно слі­дів від копит?

Історики поясню­ють, що уні­вер­саль­ної від­по­віді не існує. На окре­мих кру­тих ділян­ках ван­та­жі могли пере­мі­щу­ва­ти за допо­мо­гою тро­сів, лебі­док або дода­тко­вої тяги, щоб полег­ши­ти під­йом чи спуск. Крім того, наван­та­же­н­ня від коліс часто було зна­чно біль­шим, ніж тиск окре­мо­го копи­та, осо­бли­во якщо віз пере­во­зив кам’яні блоки або інший важ­кий ван­таж. Саме тому коле­са посту­по­во врі­за­ли­ся в поро­ду наба­га­то сильніше.

Орегонська правда

Хороший при­клад можна зна­йти у США. Уздовж Орегонського шляху, яким у XIX сто­літ­ті пере­се­лен­ці руха­ли­ся на захід, досі збе­ре­гли­ся гли­бо­кі колії, зали­ше­ні тися­ча­ми возів. Їхній вік добре відо­мий зав­дя­ки істо­ри­чним доку­мен­там, кар­там, фото­гра­фі­ям і спо­га­дам очевидців.

Саме ці місця часто вико­ри­сто­ву­ють для порів­ня­н­ня з інши­ми поді­бни­ми об’єктами. Якщо зви­чай­ні дерев’яні вози змо­гли зали­ши­ти настіль­ки гли­бо­кі сліди в піско­ви­ку та інших від­но­сно м’яких поро­дах, то сама наяв­ність боро­зен ще не є дока­зом існу­ва­н­ня загад­ко­вих технологій.

Фотофакт: Крим і Чуфут-Кале

У Криму добре відо­мі кам’яні доро­ги Чуфут-Кале регу­ляр­но ста­ють пре­дме­том супе­ре­чок. Цікаво, що дослі­дни­ки звер­та­ють увагу на старі фото­гра­фії місце­во­сті. На окре­мих знім­ках кінця XIX сто­лі­т­тя поверх­ня вигля­дає зна­чно рів­ні­шою, ніж на фото­гра­фі­ях сере­ди­ни XX століття.

Сам по собі такий факт не дозво­ляє дату­ва­ти всі колії або роби­ти оста­то­чні виснов­ки щодо всьо­го ком­пле­ксу. Однак він пока­зує, що при­найм­ні части­на боро­зен могла утво­ри­ти­ся вже у від­но­сно недав­ній істо­ри­чний пері­од, а не тися­чі років тому.

А як щодо Туреччини і Мальти?

Саме колії на Мальті та в Туреччині най­ча­сті­ше ста­ють геро­я­ми відео про «загад­ки ста­ро­дав­ніх циві­лі­за­цій». Причина про­ста: вони зустрі­ча­ю­ться ціли­ми мере­жа­ми, пере­ти­на­ю­ться між собою, а поде­ку­ди справ­ді пря­му­ють у бік суча­сної бере­го­вої лінії. На пер­ший погляд це вигля­дає дуже незвично.

Однак архе­о­ло­ги наго­ло­шу­ють, що зов­ні­шня диви­на ще не озна­чає над­зви­чай­не похо­дже­н­ня. Для поясне­н­ня таких об’єктів необ­хі­дно вра­хо­ву­ва­ти істо­рію видо­бу­тку каме­ню, роз­ви­ток транс­порт­них мар­шру­тів, зміни бере­го­вої лінії та гео­ло­гі­чні осо­бли­во­сті місцевості.

Вантаж, троси, парова тяга

У XIX сто­літ­ті в бага­тьох кар’єрах уже вико­ри­сто­ву­ва­ли меха­ні­зо­ва­ні спосо­би пере­мі­ще­н­ня ван­та­жів. Лебідки, блоки, тро­со­ві систе­ми та паро­ві маши­ни зна­чно спро­щу­ва­ли транс­пор­ту­ва­н­ня важ­ких кам’яних бло­ків. Якщо така техні­ка рока­ми пра­цю­ва­ла на одно­му мар­шру­ті, коле­са могли посту­по­во погли­блю­ва­ти вже існу­ю­чі колії.

Сам по собі цей факт не пояснює кожну окре­му боро­зну на Мальті чи в Туреччині, але пока­зує, що поді­бні техно­ло­гії ціл­ком існу­ва­ли й актив­но засто­со­ву­ва­ли­ся під час видо­бу­тку каменю.

Ще одна гіпотеза

Частина дослі­дни­ків також при­пу­скає, що окре­мі мар­шру­ти могли вести до місць наван­та­же­н­ня каме­ню на судна. Крім того, за сто­лі­т­тя бере­го­ва лінія могла змі­ни­ти­ся, тому сьо­го­дні деякі колії вигля­да­ють так, ніби вони букваль­но захо­дять у море. Існують й інші робо­чі гіпо­те­зи, однак жодна з них поки що не пояснює абсо­лю­тно всі відо­мі комплекси.

Як це виглядає насправді?

Якщо порів­ня­ти різні при­кла­ди, вима­льо­ву­є­ться досить логі­чна картина.

• Орегонський шлях демон­струє, що зви­чай­ні вози зда­тні зали­ша­ти дуже гли­бо­кі колії в м’яких породах.
• Для Чуфут-Кале існу­ють істо­ри­чні фото­гра­фії, які свід­чать, що окре­мі сліди могли сфор­му­ва­ти­ся у від­но­сно недав­ній час.
• Для Мальти та Туреччини досі три­ва­ють дослі­дже­н­ня, однак біль­шість нау­ко­вих пояснень пов’язують колії з госпо­дар­ською діяль­ні­стю люди­ни, а не з неві­до­ми­ми технологіями.

Підсумки: хто все ж таки наїздив ці колії?

Кам’яні колії зали­ша­ю­ться ціка­ви­ми архе­о­ло­гі­чни­ми об’єктами, і дале­ко не для кожної ділян­ки існує оста­то­чне поясне­н­ня. Проте біль­шість фахів­ців схо­дя­ться на тому, що такі сліди можна поясни­ти поєд­на­н­ням вла­сти­во­стей місце­вої поро­ди, бага­то­рі­чно­го руху важ­ко­го транс­пор­ту та осо­бли­во­стей видо­бу­тку й пере­ве­зе­н­ня каменю.

Тож перш ніж гово­ри­ти про загу­бле­ні циві­лі­за­ції або неві­до­мі техно­ло­гії, варто роз­гля­ну­ти про­сті­ші поясне­н­ня, які спи­ра­ю­ться на гео­ло­гію, істо­ри­чні доку­мен­ти та архе­о­ло­гі­чні дослі­дже­н­ня. У бага­тьох випад­ках саме вони вияв­ля­ю­ться най­більш переконливими.