Чому повернення з відпустки може викликати депресію: науковий погляд

Багато хто після від­пус­тки сти­ка­є­ться з при­гні­че­ним настро­єм, апа­ті­єю та вто­мою. Повернення до пов­сяк­ден­но­го життя після пері­о­ду від­по­чин­ку часто супро­во­джу­є­ться скла­дно­ща­ми в ада­пта­ції. Відчуття, ніби щось гарне зали­ши­ло­ся поза­ду, іноді настіль­ки силь­не, що може нага­ду­ва­ти депре­сив­ні стани. Це явище вже давно вивча­є­ться ней­ро­пси­хо­ло­га­ми і має кон­кре­тні назви — після­від­пу­скний син­дром або поствід­пу­скна меланхолія.

Як відпустка впливає на мозок

Під час від­по­чин­ку ми змі­ню­є­мо сере­до­ви­ще, режим, рівень фізи­чної та розу­мо­вої актив­но­сті. Мозок пере­хо­дить у стан рела­кса­ції, зни­жу­є­ться рівень кор­ти­зо­лу — гор­мо­ну стре­су, акти­ві­зу­ю­ться систе­ми дофа­мі­ну і серо­то­ні­ну. Це при­ро­дно ство­рює від­чу­т­тя щастя, лег­ко­сті, задоволення.

Проблема почи­на­є­ться тоді, коли цей стан обри­ва­є­ться рапто­во. Повернення до рути­ни та від­по­від­аль­но­сті супро­во­джу­є­ться кон­тра­стом, і мозок спри­ймає це як стрес. Особливо важко ада­пту­ва­ти­ся тим, хто не задо­во­ле­ний своєю робо­тою або щоден­ним спосо­бом життя.

Симптоми, які варто не ігнорувати

Найпоширеніші про­я­ви після­від­пу­скної депресії:

• при­гні­че­ний настрій,
• пору­ше­н­ня сну (без­со­н­ня або сонливість),
• зни­же­н­ня апе­ти­ту або його відсутність,
• втра­та мотивації,
• роз­дра­то­ва­ність,
• неба­жа­н­ня повер­та­ти­ся до рутин­них справ,
• емо­цій­на нестабільність.

У деяких випад­ках дода­є­ться фізи­чна втома, від­су­тність енер­гії і навіть від­чу­т­тя без­на­дії. Якщо ці сим­пто­ми три­ва­ють біль­ше двох тижнів, варто звер­ну­ти­ся за допо­мо­гою до спеціаліста.

Чому відпустка — це теж психологічне навантаження

Здавалося б, від­по­чи­нок має пов­ні­стю від­нов­лю­ва­ти ресур­си. Але надмір­ні очі­ку­ва­н­ня та втеча від реаль­но­сті лише погір­шу­ють ситу­а­цію. Люди, які нама­га­ю­ться «вимкну­ти» всі про­бле­ми, пори­на­ю­чи в іде­аль­ну кар­тин­ку від­по­чин­ку, повер­та­ю­ться до щоден­но­сті з ще біль­шим від­чу­т­тям роз­ча­ру­ва­н­ня. Контраст між «рай­ським» від­по­чин­ком і «сірою» реаль­ні­стю може викли­ка­ти гостру пси­хо­ло­гі­чну реакцію.

Адаптація — ключ до повернення

Фахівці радять не кида­ти­ся з голо­вою у спра­ви одра­зу після повер­не­н­ня. Кілька днів варто про­ве­сти в спо­кій­но­му режи­мі: розі­бра­ти валі­зи, впо­ряд­ку­ва­ти думки, посту­по­во вклю­ча­ти­ся в робо­чий ритм. Якщо є змога — повер­та­ти­ся з подо­ро­жі варто зазда­ле­гідь, хоча б за 1 – 2 дні до вихо­ду на роботу.

Корисні дії для полег­ше­н­ня адаптації:

• дотри­ма­н­ня режи­му сну та харчування;
• фізи­чна актив­ність (про­гу­лян­ки, спорт);
• при­єм­ні соці­аль­ні кон­та­кти (зустрі­чі з дру­зя­ми, родиною);
• поста­нов­ка нових цілей, навіть неве­ли­ких, щоб уни­кну­ти стагнації;
• ува­жне став­ле­н­ня до емо­цій і самопочуття.

Коли варто звернутися до фахівця

Якщо стан не полі­пшу­є­ться про­тя­гом двох тижнів, пору­ше­н­ня настрою зава­жа­ють зви­чно­му життю, з’являються озна­ки три­во­жно­сті або втра­ти сенсу — це може бути не про­сто ада­пта­цій­на реа­кція. У таких випад­ках варто про­кон­суль­ту­ва­ти­ся з пси­хо­ло­гом або пси­хі­а­тром. Самодопомога у вигля­ді порад «вийди на вули­цю і про­гу­ляй­ся» може бути недостатньою.

Як не втратити рівновагу після відпочинку

Післявідпускна депре­сія — не міф і не прояв ліно­щів. Це ціл­ком реаль­ний стан, який вини­кає на пере­ти­ні пси­хо­ло­гії, ней­ро­фі­зіо­ло­гії та соці­аль­них факто­рів. Важливо вміти готу­ва­ти себе до повер­не­н­ня, не тіка­ти від реаль­но­сті, навчи­ти­ся при­йма­ти зміни та під­три­му­ва­ти вну­трі­шню стій­кість. Адже пов­но­цін­ний від­по­чи­нок — це не лише про втечу, а й про м’яке повернення.