Можна чи ні їхати до Японії в сезон дощів: розбираємось без парасольок в голові

Сезон дощів у Японії має романтичну назву «цую» — буквально «сливовий дощ». І це звучить набагато красивіше, ніж «просто тижні дощів», правда ж?

Насправді, це такий собі атмосферний марафон, коли небо трохи “психує”, але не щодня заливає все довкола. Тепло, волого, трохи пасмурно, але є свій вайб. Якщо вам подобається дивитися на гортензії під дощем (або анімешки з дощем), це може стати вашою ідеальною поїздкою.

До речі, термін «цую» стосується саме Східної Азії. Загальне слово для сезону дощів — це «укі», але звучить уже не так поетично, правда?

Коли це все починається і закінчується?

Японія витягнута з півночі на південь, тому й сезон дощів починається в кожному регіоні по-різному.

• На південній Окінаві — з початку травня.
• У Токіо — орієнтовно з 6–10 червня.
• У Кіото та Осаці — також із початку або середини червня.
• А от на Хоккайдо взагалі не буває цього сезону. Зовсім. Нуль.

Тривалість — приблизно місяць, десь до середини липня. Але бувають і винятки: у 2003-му дощило аж до серпня.

Офіційно початок і кінець сезону визначає Японське метеоагентство. Вони дивляться на кількість дощів, вологість і переміщення повітряних фронтів. Якщо все сходиться — оголошують «цую-ірі» (початок) або «цую-аке» (кінець).

Як це виглядає насправді?

Багато хто думає, що це щось на кшталт апокаліпсису з водою, яка ллє цілодобово. Але ні.

Часто це просто сірі хмари, висока вологість і час від часу — дощі. Буває, що дощ ллє три дні без зупину, а буває — що цілий тиждень без жодної краплі. Інколи навіть сонечко пробивається.

Зате в цей час цвітуть гортензії. І виглядають вони божественно. Сади, храми, маленькі вулички — усе вкривається квітами у фіолетово-рожевій палітрі. Це не менш красиво, ніж сезон сакури. Місцями навіть атмосферніше — бо менше людей і більше… магії?

Топ місця для гортензій:

• Храм Мімурото-дзі в Удзі
• Хасе-дера в Нарі
• Камакура з однойменним храмом

Плюси і мінуси поїздки в сезон дощів

Як і в будь-якої пригоди, в Японії у червні є свої «за» і «проти». Зберігаємо чесність:

Плюси:

1. Менше туристів — менше черг і натовпу.
2. Ціни на житло часто трохи падають.
3. Атмосферна природа, квітучі гортензії, ідеально для фото.
4. Ще не спека — літо тільки набирає обертів.

Мінуси:

• Повітря вологе, відчуття «сауни» вранці — звична справа.
• Погода мінлива: планувати походи складніше.
• Може бути душно у транспорті й готелях без хорошої вентиляції.

Для тих, хто хоче гуляти містами, куштувати локальну їжу, сидіти в кафешках і ловити атмосферу — ідеальний варіант. Якщо ж головна ціль — море і пляж — тоді краще зачекати до кінця липня.

Як японці переживають сезон дощів?

У побуті це час, коли в хід ідуть осушувачі повітря, кондиціонери в режимі «dry», і частіше провітрюють квартири. Бо ризик зловити плісняву в шафі або ванній — ого-го який.

Психологічно теж непросто: сіре небо, вологість і нестабільний тиск б’ють по нервовій системі. Люди можуть ставати більш млявими, погано спати, ловити сезонну хандру.

Та загалом — ніхто не впадає в депресію від самого факту дощів. Більшість просто пристосовується: парасоля та легкий дощовик.

Ну і не забуваймо про Теру теру бозу — біла тряпчана фігурка, яку вішають на вікно, щоб викликати гарну погоду. Трохи магії ніколи не завадить, правда?

Чи варто їхати?

Так, їхати варто. Якщо ви не боїтесь дощів, любите нестандартні сезони, естетику й трохи самотності в храмах і садах — сезон цую може стати вашим улюбленим.

Він точно не для всіх, але й точно недооцінений. Іноді найкращі враження приходять саме тоді, коли очікуєш «мокро», а отримуєш «магічно».