Поради рятувальників: як розпізнати і врятувати потопаючого

За дани­ми ВООЗ, щорі­чно тоне понад 350 тис. осіб. За смер­тні­стю від ненав­ми­сних при­чин уто­пле­н­ня посі­дає твер­де третє місце, при­чо­му най­біль­шо­му ризи­ку під­да­ю­ться діти. 10% із них тоне про­сто на очах у батьків, оскіль­ки вони не розу­мі­ють, що від­бу­ва­є­ться. Дитина не б’є на спо­лох і пово­ди­ться тихо, але насправ­ді вже йде на дно. Такі випад­ки нерід­ко тра­пля­ю­ться і з доро­сли­ми, які пога­но плавають.

Чому люди тонуть беззвучно

Щоб вча­сно при­йти на допо­мо­гу люди­ні, яка реаль­но тоне, необ­хі­дно розу­мі­ти тон­ко­щі пове­дін­ки, які доско­на­ло зна­ють про­фе­сій­ні ряту­валь­ни­ки. Перш за все, вони роз­рі­зня­ють два типи пото­па­ю­чих. На дещо цині­чно­му слен­гу пра­ців­ни­ків МНС вони нази­ва­ю­ться «Поплавок» і «Му-му».

У пер­шо­му випад­ку озна­ки пото­па­н­ня можна роз­пі­зна­ти за хара­ктер­ни­ми руха­ми. Людина, що тоне, — спо­ча­тку з’яв­ля­є­ться над водою, а потім зану­рю­є­ться в неї. Рухи, що нага­ду­ють коли­ва­н­ня поплав­ка, повто­рю­ю­ться кіль­ка разів, поки вода не запов­нить леге­ні й не потя­гне неща­сно­го на дно. Крикнути люди­на вже не може, але видає кашель, що може бути вкрай три­во­жною ознакою.

А ось у стані «Му-му» купаль­ник тоне абсо­лю­тно без­зву­чно. У нього не зали­ша­є­ться навіть секун­ди для вдиху, крику і навіть кашлю. Людину накри­ває інстин­ктив­на реа­кція сту­по­ру: вона втра­чає зда­тність до осми­сле­них рухів, хоча б до роз­ма­ху­ва­н­ня рука­ми. Потопаючий при­ймає вер­ти­каль­не поло­же­н­ня і майже каме­нем йде на дно. Навіть якщо кину­ти йому ряту­валь­ний круг, він не зуміє за нього вхопитися.

Як зрозуміти, що людина тоне, якщо вона не кричить

Таким чином, дале­ко не зав­жди пото­па­н­ня роз­пі­зна­є­ться за оче­ви­дни­ми озна­ка­ми, таки­ми як крики і гучне пле­ска­н­ня. А ось за непря­ми­ми дани­ми це зро­би­ти можна. До дода­тко­вих мар­ке­рів люди­ни, що тоне, нале­жать такі ознаки:

• голо­ва зану­ре­на у воду до рівня рота або нижче;
• люди­на нахи­ляє голо­ву назад і від­кри­ває рот;
• без­глу­здий роз­фо­ку­со­ва­ний погляд;
• закри­ті очі з нали­плим на них волоссям;
• люди­на не пра­цює нога­ми, пере­бу­ва­ю­чи у воді вертикально;
• часте поверх­не­ве диха­н­ня, пові­тря хапа­є­ться ротом;
• без­успі­шні спро­би пли­сти в пев­но­му напрямку;
• спро­би пере­вер­ну­ти­ся на спину;
• маши­наль­ні рухи рука­ми, як під час під­йо­му моту­зя­ною драбиною.

Як врятувати потопаючого і не опинитися таким самому

Що сто­су­є­ться поря­тун­ку пото­па­ю­чо­го, дуже важли­во макси­маль­но швид­ко при­йти на допо­мо­гу. За ста­ти­сти­кою — люди­на, що тоне, три­ма­є­ться на воді від 20 до 60 секунд. Орієнтуватися варто на мен­ший показник.

Якщо ви не вмі­є­те пла­ва­ти, а люди­на тоне на гли­би­ні, на весь голос кли­чте на допо­мо­гу! За наяв­но­сті можли­во­сті — хапай­те того, хто тоне, за волос­ся, руку, плечі та витя­гай­те його на поверх­ню. Важливо, щоб пото­па­ю­чий міг зро­би­ти вдих, якщо в змозі це зро­би­ти. Потім його слід від­бу­кси­ру­ва­ти на міл­ко­во­д­дя або берег. Якщо люди­на непри­том­на, пере­вір­те в неї пульс і диха­н­ня. За від­су­тно­сті таких слід негай­но про­ве­сти шту­чне диха­н­ня. Паралельно попро­сіть ото­чу­ю­чих викли­ка­ти швид­ку допо­мо­гу. Зробити це необ­хі­дно в будь-якому разі: навіть якщо тому, хто тонув, зда­є­ться, що з ним усе гаразд. Вода, що потра­пи­ла в леге­ні, може спри­чи­ни­ти ускла­дне­н­ня, і буде краще, якщо потер­пі­ло­го огля­не лікар.

Щоб не потра­пи­ти в непри­єм­ну ситу­а­цію само­му, вчі­ться пла­ва­ти і не пере­оці­нюй­те свої можли­во­сті на воді. Також слід дотри­му­ва­ти­ся п’яти про­стих, але жит­тє­во важли­вих правил.

• Ніколи не купай­те­ся поо­дин­ці, іна­кше ніко­му буде при­йти до вас на допомогу.
• Якщо пога­но пла­ва­є­те, одя­гай­те ряту­валь­ний жилет, у т.ч. під час ката­н­ня на човні.
• Не допу­скай­те зне­во­дне­н­ня, у спе­ко­тну пого­ду: тепло­вий удар може спі­тка­ти про­сто під час купання.
• Ніколи не купай­те­ся під речо­ви­на­ми, той самий алко­голь помі­тно погір­шує роз­су­дли­вість і координацію.
• Не заходь­те в море під час штор­му, а також у воду із при­бе­ре­жною течі­єю або силь­ни­ми відливами.
• Батькам же можна пора­ди­ти не зали­ша­ти дітей без уваги навіть на секун­ду. В іде­а­лі вони мають купа­ти­ся в пла­валь­них жиле­тах. Особливу увагу слід при­ді­ля­ти зву­кам. У нор­маль­но­му стані діти вида­ють шум і гам. Якщо весе­лі вигу­ки сти­хли, це при­від швид­ко зре­а­гу­ва­ти і з’я­су­ва­ти при­чи­ну тиші.