Поради рятувальників: як розпізнати і врятувати потопаючого

За даними ВООЗ, щорічно тоне понад 350 тис. осіб. За смертністю від ненавмисних причин утоплення посідає тверде третє місце, причому найбільшому ризику піддаються діти. 10% із них тоне просто на очах у батьків, оскільки вони не розуміють, що відбувається. Дитина не б’є на сполох і поводиться тихо, але насправді вже йде на дно. Такі випадки нерідко трапляються і з дорослими, які погано плавають.

Чому люди тонуть беззвучно

Щоб вчасно прийти на допомогу людині, яка реально тоне, необхідно розуміти тонкощі поведінки, які досконало знають професійні рятувальники. Перш за все, вони розрізняють два типи потопаючих. На дещо цинічному сленгу працівників МНС вони називаються “Поплавок” і “Му-му”.

У першому випадку ознаки потопання можна розпізнати за характерними рухами. Людина, що тоне, – спочатку з’являється над водою, а потім занурюється в неї. Рухи, що нагадують коливання поплавка, повторюються кілька разів, поки вода не заповнить легені й не потягне нещасного на дно. Крикнути людина вже не може, але видає кашель, що може бути вкрай тривожною ознакою.

А ось у стані “Му-му” купальник тоне абсолютно беззвучно. У нього не залишається навіть секунди для вдиху, крику і навіть кашлю. Людину накриває інстинктивна реакція ступору: вона втрачає здатність до осмислених рухів, хоча б до розмахування руками. Потопаючий приймає вертикальне положення і майже каменем йде на дно. Навіть якщо кинути йому рятувальний круг, він не зуміє за нього вхопитися.

Як зрозуміти, що людина тоне, якщо вона не кричить

Таким чином, далеко не завжди потопання розпізнається за очевидними ознаками, такими як крики і гучне плескання. А ось за непрямими даними це зробити можна. До додаткових маркерів людини, що тоне, належать такі ознаки:

• голова занурена у воду до рівня рота або нижче;
• людина нахиляє голову назад і відкриває рот;
• безглуздий розфокусований погляд;
• закриті очі з налиплим на них волоссям;
• людина не працює ногами, перебуваючи у воді вертикально;
• часте поверхневе дихання, повітря хапається ротом;
• безуспішні спроби плисти в певному напрямку;
• спроби перевернутися на спину;
• машинальні рухи руками, як під час підйому мотузяною драбиною.

Як врятувати потопаючого і не опинитися таким самому

Що стосується порятунку потопаючого, дуже важливо максимально швидко прийти на допомогу. За статистикою – людина, що тоне, тримається на воді від 20 до 60 секунд. Орієнтуватися варто на менший показник.

Якщо ви не вмієте плавати, а людина тоне на глибині, на весь голос кличте на допомогу! За наявності можливості – хапайте того, хто тоне, за волосся, руку, плечі та витягайте його на поверхню. Важливо, щоб потопаючий міг зробити вдих, якщо в змозі це зробити. Потім його слід відбуксирувати на мілководдя або берег. Якщо людина непритомна, перевірте в неї пульс і дихання. За відсутності таких слід негайно провести штучне дихання. Паралельно попросіть оточуючих викликати швидку допомогу. Зробити це необхідно в будь-якому разі: навіть якщо тому, хто тонув, здається, що з ним усе гаразд. Вода, що потрапила в легені, може спричинити ускладнення, і буде краще, якщо потерпілого огляне лікар.

Щоб не потрапити в неприємну ситуацію самому, вчіться плавати і не переоцінюйте свої можливості на воді. Також слід дотримуватися п’яти простих, але життєво важливих правил.

• Ніколи не купайтеся поодинці, інакше нікому буде прийти до вас на допомогу.
• Якщо погано плаваєте, одягайте рятувальний жилет, у т.ч. під час катання на човні.
• Не допускайте зневоднення, у спекотну погоду: тепловий удар може спіткати просто під час купання.
• Ніколи не купайтеся під речовинами, той самий алкоголь помітно погіршує розсудливість і координацію.
• Не заходьте в море під час шторму, а також у воду із прибережною течією або сильними відливами.
• Батькам же можна порадити не залишати дітей без уваги навіть на секунду. В ідеалі вони мають купатися в плавальних жилетах. Особливу увагу слід приділяти звукам. У нормальному стані діти видають шум і гам. Якщо веселі вигуки стихли, це привід швидко зреагувати і з’ясувати причину тиші.