Калькулятор акліматизації в горах

Калькулятор акліматизації в горах оцінює орієнтовний темп набору висоти й мінімальну кількість днів акліматизації за узгодженими рекомендаціями Wilderness Medical Society (WMS) та CDC — без прив’язки до конкретної гори чи маршруту.

«Мінімальний темп» рахує, скільки днів потрібно між стартовою і цільовою висотою. «Маршрут по ночах» — якщо в тебе вже є конкретний план з висотами ночівель по днях, покаже, де саме він порушує рекомендований темп.

Висота першої ночівлі чи точки старту маршруту — наприклад, висота бази, готелю чи аеропорту прильоту. Можна вказати 0, якщо старт від рівня моря.

Найвища точка, де плануєш НОЧУВАТИ. Одноденний вихід на вершину з поверненням на нижчу ночівлю сюди не рахується — за принципом «піднявся високо, ночуй низько» важлива саме висота сну.

Якщо ти долетів чи доїхав одразу на значну висоту (наприклад, гірський аеропорт), калькулятор покаже окреме попередження за логікою CDC, якщо це стосується твого маршруту.

Щоб порівняти з рекомендованим мінімумом і побачити, чи вистачає запланованого часу.

Вкажи висоту ночівлі для кожного дня маршруту по порядку — від першої ночі до найвищої точки. Калькулятор перевірить кожен перехід між сусідніми ночами на ліміт 500 м/​добу вище 3000 м і на паузу щонайменше раз на 1000 м набору (WMS/​CDC).

0
днів на акліматизацію

Розрахунок ділянки вище 3000 м

    0
    порушень темпу не знайдено

    Перевірка переходів між ночами

      Що ще варто зробити

        Як це рахується

        Вище позначки 3000 м не варто збільшувати висоту ночівлі більш ніж на 500 м на добу — цю межу незалежно підтверджують і WMS, і CDC. Калькулятор додає день відпочинку без набору висоти щоразу, коли накопичений набір із моменту останнього відпочинку сягає 1000 м (конвенція CDC), що на максимальному темпі 500 м/​добу спрацьовує кожні два дні підйому — це навіть частіше, ніж альтернативне формулювання WMS «відпочинок кожні 3 – 4 дні», тож обидві рекомендації враховано. Офіційного правила темпу нижче 3000 м не існує, хоча перші симптоми гірської хвороби за даними WMS і UIAA можуть з’являтися вже від ~2500 м (у чутливих людей — навіть від 2000 м). Це мінімальна оцінка лише для ділянки маршруту вище 3000 м — готової формули на повну тривалість поїздки жодне з джерел не публікує.

        Часті запитання

        Це узгоджені клінічні рекомендації Wilderness Medical Society (консенсусні настанови з профілактики гірської хвороби) та CDC Yellow Book — обидва джерела незалежно називають ліміт 500 м на добу для висоти ночівлі вище 3000 м. Періодичність днів відпочинку джерела формулюють по-​різному: WMS і UIAA — «кожні 3 – 4 дні підйому», CDC — «кожна 1000 м набраної висоти». При темпі 500 м/​добу ці 1000 м накопичуються вже за два дні, тобто частіше за поріг WMS, тож розрахунок за CDC автоматично задовольняє й рекомендацію WMS.
        Бо її не існує — сама WMS прямо визнає, що оптимальні методи поетапного підйому остаточно не визначені. Розрахунок тут — це похідна арифметика на основі офіційного ліміту темпу (500 м/​добу) та правила днів відпочинку, а не окрема визнана формула сама по собі.
        Це принцип, за яким висота НОЧІВЛІ важливіша за максимальну висоту, досягнуту протягом дня, — WMS прямо вказує на це. Одноденні виходи вище з поверненням ночувати нижче переносяться легше, ніж ночівля одразу на більшій висоті, хоча точного числового ліміту для такого денного підйому жодне авторитетне джерело не наводить, тож калькулятор його й не вигадує.
        CDC зараховує нічліг від ~2750 м у перший день до зони підвищеного ризику гірської хвороби (за умови, що виліт був із висоти нижче ~1200 м). Окремо, для деяких високогірних аеропортів (наприклад, Куско чи Ла-​Пас), CDC радить провести 1 – 2 ночі нижче перед продовженням підйому. Калькулятор об’єднує ці дві рекомендації в одне правило: познач «Швидко», щоб побачити попередження, якщо воно стосується твого маршруту.
        Бо профілі маршрутів, погода й індивідуальна витривалість надто різні, щоб звести це до одного числа для конкретної вершини. Калькулятор навмисно використовує лише загальні фізіологічні рекомендації, застосовні до будь-​якого підйому, а не хардкоджений список маршрутів, що застарів би або не підходив би для конкретної ситуації.
        Так — обери режим «Маршрут по ночах» і введи висоту ночівлі для кожного дня по порядку, від першої ночі до найвищої точки. Калькулятор перевірить кожен перехід між сусідніми ночами на ті самі два правила (500 м/​добу вище 3000 м і пауза щонайменше раз на 1000 м набору) і покаже, на якій саме ночі маршрут їх порушує — на відміну від режиму «Мінімальний темп», який лише рахує загальний мінімум днів між стартом і ціллю, не перевіряючи конкретний план по датах.
        Ні, не в тому сенсі, що дотримання темпу зробить це безпечним. Вище умовної межі «зони смерті» (~8000 м) дефіцит кисню долає будь-​яку акліматизацію незалежно від того, скільки днів на неї витрачено — це не позиція CDC чи WMS (їхні рекомендації взагалі не заходять так високо, CDC пише про здатність організму пристосовуватись приблизно до 5200 м), а усталений термін гірської медицини, який веде історію від швейцарської експедиції на Еверест 1952 року й розглянутий в оглядовій статті журналу Wilderness & Environmental Medicine (видання Wilderness Medical Society). Калькулятор і далі показує арифметику ліміту темпу для повноти розрахунку, але окремо позначає такі ночівлі позначкою 💀 і попереджає, що це вже не питання правильного темпу, а мінімізації часу перебування на такій висоті.
        Ні. І WMS, і CDC прямо вказують, що чутливість до висоти сильно відрізняється між людьми, і навіть правильний темп підйому не гарантує захисту для кожного. Сильний головний біль, нудота, запаморочення чи задишка у спокої — це привід зупинити підйом і спуститися, а не орієнтуватися далі на розрахунок.
        Back to top button
        Увійти