Калькулятор акліматизації в горах

Калькулятор аклі­ма­ти­за­ції в горах оці­нює орі­єн­тов­ний темп набо­ру висо­ти й міні­маль­ну кіль­кість днів аклі­ма­ти­за­ції за узго­дже­ни­ми реко­мен­да­ці­я­ми Wilderness Medical Society (WMS) та CDC — без при­в’яз­ки до кон­кре­тної гори чи маршруту.

Тип роз­ра­хун­ку

«Мінімальний темп» рахує, скіль­ки днів потрі­бно між стар­то­вою і цільо­вою висо­тою. «Маршрут по ночах» — якщо в тебе вже є кон­кре­тний план з висо­та­ми ночі­вель по днях, пока­же, де саме він пору­шує реко­мен­до­ва­ний темп.

Висота, звід­ки почи­на­єш під­йом, м

Висота пер­шої ночів­лі чи точки стар­ту мар­шру­ту — напри­клад, висо­та бази, готе­лю чи аеро­пор­ту при­льо­ту. Можна вка­за­ти 0, якщо старт від рівня моря.

Цільова висо­та (най­ви­ща ночів­ля), м

Найвища точка, де пла­ну­єш НОЧУВАТИ. Одноденний вихід на вер­ши­ну з повер­не­н­ням на нижчу ночів­лю сюди не раху­є­ться — за прин­ци­пом «під­няв­ся висо­ко, ночуй низь­ко» важли­ва саме висо­та сну.

Спосіб при­бу­т­тя на поча­тко­ву висоту

Якщо ти доле­тів чи доїхав одра­зу на зна­чну висо­ту (напри­клад, гір­ський аеро­порт), каль­ку­ля­тор пока­же окре­ме попе­ре­дже­н­ня за логі­кою CDC, якщо це сто­су­є­ться твого маршруту.

Тривалість поїзд­ки, днів (нео­бо­в’яз­ко­во)

Щоб порів­ня­ти з реко­мен­до­ва­ним міні­му­мом і поба­чи­ти, чи виста­чає запла­но­ва­но­го часу.

Ночівлі по днях, висо­та (м)

Вкажи висо­ту ночів­лі для кожно­го дня мар­шру­ту по поряд­ку — від пер­шої ночі до най­ви­щої точки. Калькулятор пере­ві­рить кожен пере­хід між сусі­дні­ми ноча­ми на ліміт 500 м/​добу вище 3000 м і на паузу щонай­мен­ше раз на 1000 м набо­ру (WMS/​CDC).

0
днів на акліматизацію

Розрахунок ділян­ки вище 3000 м

    0
    пору­шень темпу не знайдено

    Перевірка пере­хо­дів між ночами

      Що ще варто зробити

        Як це рахується

        Вище позна­чки 3000 м не варто збіль­шу­ва­ти висо­ту ночів­лі більш ніж на 500 м на добу — цю межу неза­ле­жно під­твер­джу­ють і WMS, і CDC. Калькулятор додає день від­по­чин­ку без набо­ру висо­ти щора­зу, коли нако­пи­че­ний набір із момен­ту остан­ньо­го від­по­чин­ку сягає 1000 м (кон­вен­ція CDC), що на макси­маль­но­му темпі 500 м/​добу спра­цьо­вує кожні два дні під­йо­му — це навіть часті­ше, ніж аль­тер­на­тив­не фор­му­лю­ва­н­ня WMS «від­по­чи­нок кожні 3 – 4 дні», тож оби­дві реко­мен­да­ції вра­хо­ва­но. Офіційного пра­ви­ла темпу нижче 3000 м не існує, хоча перші сим­пто­ми гір­ської хво­ро­би за дани­ми WMS і UIAA можуть з’яв­ля­ти­ся вже від ~2500 м (у чутли­вих людей — навіть від 2000 м). Це міні­маль­на оцін­ка лише для ділян­ки мар­шру­ту вище 3000 м — гото­вої фор­му­ли на повну три­ва­лість поїзд­ки жодне з дже­рел не публікує.

        Часті запитання

        Це узго­дже­ні клі­ні­чні реко­мен­да­ції Wilderness Medical Society (кон­сен­су­сні наста­но­ви з про­фі­ла­кти­ки гір­ської хво­ро­би) та CDC Yellow Book — оби­два дже­ре­ла неза­ле­жно нази­ва­ють ліміт 500 м на добу для висо­ти ночів­лі вище 3000 м. Періодичність днів від­по­чин­ку дже­ре­ла фор­му­лю­ють по-різно­му: WMS і UIAA — «кожні 3 – 4 дні під­йо­му», CDC — «кожна 1000 м набра­ної висо­ти». При темпі 500 м/​добу ці 1000 м нако­пи­чу­ю­ться вже за два дні, тобто часті­ше за поріг WMS, тож роз­ра­ху­нок за CDC авто­ма­ти­чно задо­воль­няє й реко­мен­да­цію WMS.
        Бо її не існує — сама WMS прямо визнає, що опти­маль­ні мето­ди поета­пно­го під­йо­му оста­то­чно не визна­че­ні. Розрахунок тут — це похі­дна ари­фме­ти­ка на осно­ві офі­цій­но­го лімі­ту темпу (500 м/​добу) та пра­ви­ла днів від­по­чин­ку, а не окре­ма визна­на фор­му­ла сама по собі.
        Це прин­цип, за яким висо­та НОЧІВЛІ важли­ві­ша за макси­маль­ну висо­ту, дося­гну­ту про­тя­гом дня, — WMS прямо вка­зує на це. Одноденні вихо­ди вище з повер­не­н­ням ночу­ва­ти нижче пере­но­ся­ться легше, ніж ночів­ля одра­зу на біль­шій висо­ті, хоча точно­го число­во­го лімі­ту для тако­го ден­но­го під­йо­му жодне авто­ри­те­тне дже­ре­ло не наво­дить, тож каль­ку­ля­тор його й не вигадує.
        CDC зара­хо­вує нічліг від ~2750 м у пер­ший день до зони під­ви­ще­но­го ризи­ку гір­ської хво­ро­би (за умови, що виліт був із висо­ти нижче ~1200 м). Окремо, для деяких висо­ко­гір­них аеро­пор­тів (напри­клад, Куско чи Ла-Пас), CDC радить про­ве­сти 1 – 2 ночі нижче перед про­дов­же­н­ням під­йо­му. Калькулятор об’­єд­нує ці дві реко­мен­да­ції в одне пра­ви­ло: познач «Швидко», щоб поба­чи­ти попе­ре­дже­н­ня, якщо воно сто­су­є­ться твого маршруту.
        Бо про­фі­лі мар­шру­тів, пого­да й інди­ві­ду­аль­на витри­ва­лість надто різні, щоб зве­сти це до одно­го числа для кон­кре­тної вер­ши­ни. Калькулятор нав­ми­сно вико­ри­сто­вує лише загаль­ні фізіо­ло­гі­чні реко­мен­да­ції, засто­сов­ні до будь-якого під­йо­му, а не хард­ко­дже­ний спи­сок мар­шру­тів, що заста­рів би або не під­хо­див би для кон­кре­тної ситуації.
        Так — обери режим «Маршрут по ночах» і введи висо­ту ночів­лі для кожно­го дня по поряд­ку, від пер­шої ночі до най­ви­щої точки. Калькулятор пере­ві­рить кожен пере­хід між сусі­дні­ми ноча­ми на ті самі два пра­ви­ла (500 м/​добу вище 3000 м і пауза щонай­мен­ше раз на 1000 м набо­ру) і пока­же, на якій саме ночі мар­шрут їх пору­шує — на від­мі­ну від режи­му «Мінімальний темп», який лише рахує загаль­ний міні­мум днів між стар­том і ціллю, не пере­ві­ря­ю­чи кон­кре­тний план по датах.
        Ні, не в тому сенсі, що дотри­ма­н­ня темпу зро­бить це без­пе­чним. Вище умов­ної межі «зони смер­ті» (~8000 м) дефі­цит кисню долає будь-яку аклі­ма­ти­за­цію неза­ле­жно від того, скіль­ки днів на неї витра­че­но — це не пози­ція CDC чи WMS (їхні реко­мен­да­ції вза­га­лі не захо­дять так висо­ко, CDC пише про зда­тність орга­ні­зму при­сто­со­ву­ва­тись при­бли­зно до 5200 м), а уста­ле­ний тер­мін гір­ської меди­ци­ни, який веде істо­рію від швей­цар­ської екс­пе­ди­ції на Еверест 1952 року й роз­гля­ну­тий в огля­до­вій стат­ті жур­на­лу Wilderness & Environmental Medicine (вида­н­ня Wilderness Medical Society). Калькулятор і далі пока­зує ари­фме­ти­ку лімі­ту темпу для пов­но­ти роз­ра­хун­ку, але окре­мо позна­чає такі ночів­лі позна­чкою 💀 і попе­ре­джає, що це вже не пита­н­ня пра­виль­но­го темпу, а міні­мі­за­ції часу пере­бу­ва­н­ня на такій висоті.
        Ні. І WMS, і CDC прямо вка­зу­ють, що чутли­вість до висо­ти силь­но від­рі­зня­є­ться між людьми, і навіть пра­виль­ний темп під­йо­му не гаран­тує захи­сту для кожно­го. Сильний голов­ний біль, нудо­та, запа­мо­ро­че­н­ня чи зади­шка у спо­кої — це при­від зупи­ни­ти під­йом і спу­сти­ти­ся, а не орі­єн­ту­ва­ти­ся далі на розрахунок.

        Розрахунок ґрун­ту­є­ться на загаль­них реко­мен­да­ці­ях WMS і CDC та не є меди­чною кон­суль­та­ці­єю чи гаран­ті­єю — перед поїзд­кою на зна­чну висо­ту порадь­ся з ліка­рем чи клі­ні­кою подо­ро­жньої меди­ци­ни, а за сим­пто­мів гір­ської хво­ро­би в доро­зі спу­скай­ся неза­ле­жно від запла­но­ва­но­го графіка.

        Back to top button
        Увійти