Калькулятор часу на маршрут (правило Naismith)

Калькулятор часу на мар­шрут оці­нює орі­єн­тов­ний час руху за пра­ви­лом Naismith з поправ­ка­ми Aitken і Langmuir — за дистан­ці­єю, набо­ром і втра­тою висо­ти, без при­в’яз­ки до кон­кре­тної гори чи стежки.

Дистанція мар­шру­ту, км

Загальна дов­жи­на мар­шру­ту по стеж­ці (не по пря­мій) — з наві­га­то­ра, треку чи карти.

Сумарний набір висо­ти (під­йом), м

Сума всіх під­йо­мів за мар­шрут, а не різни­ця між стар­том і фіні­шем — якщо стеж­ка йде то вгору, то вниз, ці під­йо­ми дода­ю­ться. Можна вка­за­ти 0.

Сумарна втра­та висо­ти (спуск), м (нео­бо­в’яз­ко­во)

Сума всіх спу­сків. Якщо не знаєш або мар­шрут ліній­ний із повер­не­н­ням тим самим шля­хом — можна зали­ши­ти поро­жнім чи вка­за­ти те саме число, що й у набо­рі висоти.

Характер спу­ску

За поправ­кою Langmuir: на поло­го­му спу­ску (при­бли­зно 5 – 12°) люди при­ро­дно йдуть швид­ше, ніж по рів­но­му, тож час НЕ дода­є­ться, а змен­шу­є­ться. На кру­то­му спу­ску (біль­ше 12°, потрі­бна обе­ре­жність) час, нав­па­ки, збіль­шу­є­ться. Якщо не впев­не­ний — обери «Не раху­ва­ти»: каль­ку­ля­тор тоді про­сто не кори­гу­ва­ти­ме час на спуск.

Тип покри­т­тя

Впливає лише на базо­вий темп по рів­но­му: 5 км/​год за кла­си­чним пра­ви­лом Naismith для стеж­ки, 4 км/​год за поправ­кою Aitken для без­до­ріж­жя чи скла­дно­го рельєфу.

Власний темп по рів­но­му, км/​год (нео­бо­в’яз­ко­во)

Реальна фізи­чна форма впли­ває на час силь­ні­ше, ніж тип покри­т­тя, але жодної загаль­но­ви­зна­ної уні­вер­саль­ної фор­му­ли для цього немає. Якщо знаєш свій справ­жній темп по рів­но­му — вкажи його тут, і він замі­нить стан­дар­тні 4 – 5 км/​год вище.

Запланований час на мар­шрут, год (нео­бо­в’яз­ко­во)

Щоб порів­ня­ти з роз­ра­хун­ком і поба­чи­ти, чи виста­чає запа­су часу (напри­клад, до захо­ду сонця).

0 хв
орі­єн­тов­ний час у русі

З чого скла­да­є­ться розрахунок

    Що ще варто врахувати

      Як це рахується

      В осно­ві — пра­ви­ло Naismith (1892): 1 годи­на на кожні 5 км по рів­но­му плюс 1 годи­на на кожні 600 м набо­ру висо­ти, неза­ле­жно від темпу по рів­но­му. Поправка Aitken (1977) зни­жує базо­вий темп до 4 км/​год на без­до­ріж­жі чи скла­дно­му рельє­фі. Поправка Langmuir (1984) додає час на спуск: мінус 10 хв на кожні 300 м поло­го­го спу­ску (5 – 12°), плюс 10 хв на кожні 300 м кру­то­го спу­ску (біль­ше 12°). Це істо­ри­чні пра­ви­ла з польо­вої пра­кти­ки бри­тан­ських аль­пі­ні­стів, а не фізи­чна фор­му­ла — вони систе­ма­ти­чно при­мен­шу­ють час для непі­дго­тов­ле­них людей і зав­жди мають роз­гля­да­ти­ся як орі­єн­тир, а не гарантія.

      Часті запитання

      Це пра­ви­ло Naismith — запро­по­но­ва­не шотланд­ським аль­пі­ні­стом Вільямом Нейсмітом 1892 року: одна годи­на на кожні 3 милі (5 км) шляху по рів­но­му плюс одна дода­тко­ва годи­на на кожні 2000 футів (600 м) набо­ру висо­ти. Це най­ста­рі­ший і досі най­по­ши­ре­ні­ший спо­сіб орі­єн­тов­но оці­ни­ти час пішо­го чи гір­сько­го маршруту.
      Це поправ­ка Aitken (1977): на стеж­ці чи ґрун­то­вій доро­зі базо­вий темп лиша­є­ться 5 км/​год за Naismith, а на без­до­ріж­жі чи скла­дній ділян­ці зни­жу­є­ться до 4 км/​год. Правило дода­ва­н­ня часу на набір висо­ти (1 годи­на на 600 м) при цьому не змі­ню­є­ться — воно одна­ко­ве для обох типів покриття.
      Це поправ­ка Langmuir (1984): на поло­го­му спу­ску (при­бли­зно 5 – 12°) люди при­ро­дно руха­ю­ться швид­ше, ніж по рів­но­му, тож час ско­ро­чу­є­ться — мінус 10 хви­лин на кожні 300 м тако­го спу­ску. На кру­ті­шо­му спу­ску (понад 12°) потрі­бна обе­ре­жність, темп падає, і час, нав­па­ки, зро­стає — плюс 10 хви­лин на кожні 300 м. Ці межі кутів — уза­галь­не­н­ня з дже­рел про поправ­ку Langmuir, а не точна фізи­чна межа, тож каль­ку­ля­тор дає можли­вість вза­га­лі не засто­со­ву­ва­ти цю поправ­ку, якщо ти не впев­не­ний у хара­кте­рі спуску.
      Такий метод існує — поправ­ки Tranter, які пока­зу­ють, що різни­ця в під­го­тов­ці впли­ває на реаль­ний час силь­ні­ше, ніж тип покри­т­тя чи спуск. Але сама табли­ця Tranter базу­є­ться на окре­мо­му фітнес-тесті і в різних пере­ка­зах наво­ди­ться з від­мін­ни­ми цифра­ми, тож хард­ко­ди­ти її тут озна­ча­ло б вида­ва­ти недо­ста­тньо пере­ві­ре­ні числа за точний стан­дарт. Натомість каль­ку­ля­тор дає поле «Власний темп по рів­но­му» — якщо ти знаєш свій реаль­ний темп, це точні­ше за будь-яку уза­галь­не­ну поправ­ку на підготовку.
      Ні. І ори­гі­наль­не пра­ви­ло Naismith, і всі його поправ­ки раху­ють лише час без­по­се­ре­дньо­го руху. Час на пере­р­ви, обід, фото­гра­фу­ва­н­ня чи наві­га­цію на мар­шру­ті потрі­бно дода­ва­ти окре­мо, поверх цього розрахунку.
      Ні. Правило Naismith та його поправ­ки — це орі­єн­тир зі спор­тив­ної пра­кти­ки XIX-XX сто­літь, а не фізи­чна фор­му­ла. Реальний час зале­жить від ваги рюк­за­ка, пого­ди, види­мо­сті, стану стеж­ки, роз­мі­ру групи та втоми, і для менш під­го­тов­ле­них людей часто вияв­ля­є­ться помі­тно біль­шим за роз­ра­ху­нок. Плануй запас часу, осо­бли­во якщо мар­шрут завер­шу­є­ться близь­ко до захо­ду сонця.
      Якщо вка­за­ти запла­но­ва­ний час на мар­шрут, каль­ку­ля­тор порів­няє його з роз­ра­хун­ком і пока­же: доста­тньо запа­су, запас надто малий (менше 30 хви­лин) або запла­но­ва­но­го часу не виста­чає навіть за орі­єн­тов­ним роз­ра­хун­ком — а отже, нажи­во, з ура­ху­ва­н­ням реаль­них факто­рів вище, часу може забра­кну­ти ще сильніше.

      Розрахунок ґрун­ту­є­ться на пра­ви­лі Naismith та поправ­ках Aitken і Langmuir — це орі­єн­тов­на оцін­ка часу руху, а не гаран­тія про­хо­дже­н­ня мар­шру­ту за цей час. Плануй запас часу на від­по­чи­нок, пого­ду й непе­ре­дба­че­ні обставини.

      Back to top button
      Увійти