Чому літаки іноді летять довше, хоча відстань між містами не змінюється

Два літа­ки можуть виру­ши­ти з одно­го аеро­пор­ту до іншо­го й подо­ла­ти той самий напря­мок, але витра­ти­ти на доро­гу різну кіль­кість часу. Іноді різни­ця ста­но­вить лише кіль­ка хви­лин, а іноді пере­літ затя­гу­є­ться на зна­чно довше. Причина не обов’язково в несправ­но­сті літа­ка чи помил­ці в роз­кла­ді: на три­ва­лість подо­ро­жі впли­ва­ють вітер на висо­ті, пого­дні умови, пові­тря­ні мар­шру­ти, заван­та­же­ність аеро­пор­тів і навіть час, який літак про­во­дить на землі.

Відстань між міста­ми зали­ша­є­ться незмін­ною, але це не озна­чає, що пові­тря­не судно щора­зу руха­є­ться одна­ко­вою тра­є­кто­рі­єю або з одна­ко­вою швид­кі­стю від­но­сно землі. Саме тому три­ва­лість пере­льо­ту може змі­ню­ва­ти­ся навіть на зна­йо­мих регу­ляр­них рейсах.

Попутний і зустрічний вітер: невидимий чинник тривалості польоту

Одна з голов­них при­чин різни­ці в часі — вітер. Пасажири зазви­чай оці­ню­ють швид­кість літа­ка за тим, наскіль­ки швид­ко він руха­є­ться над зем­лею. Однак важли­во роз­рі­зня­ти швид­кість пові­тря­но­го судна від­но­сно нав­ко­ли­шньо­го пові­тря та його швид­кість від­но­сно зем­ної поверхні.

Коли літак летить за напрям­ком вітру, пові­тря допо­ма­гає йому швид­ше дола­ти від­стань над зем­лею. Зустрічний вітер, нав­па­ки, змен­шує швид­кість про­су­ва­н­ня за мар­шру­том. Це не озна­чає, що дви­гу­ни обов’язково пра­цю­ють слаб­ше або силь­ні­ше: змі­ню­є­ться насам­пе­ред рух літа­ка від­но­сно землі. На три­ва­лих рей­сах така різни­ця може сут­тє­во впли­ва­ти на час прибуття.

Наприклад, рейси між Європою та Північною Америкою в різних напрям­ках можуть мати різну три­ва­лість. Однією з при­чин є пере­ва­жні вітри у верх­ніх шарах атмо­сфе­ри, які на пев­них мар­шру­тах допо­ма­га­ють руха­ти­ся на схід, але ство­рю­ють дода­тко­вий опір під час польо­ту на захід. Тому час пере­льо­ту туди й назад не обов’язково буде одна­ко­вим, навіть якщо міста від­прав­ле­н­ня та при­бу­т­тя ті самі.

Струменеві течії: швидкі повітряні потоки на висоті близько 10 км

На висо­ті, де літа­ють паса­жир­ські авіа­лай­не­ри, існу­ють поту­жні пові­тря­ні пото­ки, які нази­ва­ють стру­ме­не­ви­ми течі­я­ми. Це від­но­сно вузь­кі зони силь­но­го вітру у верх­ніх шарах атмо­сфе­ри. Вони можуть про­стя­га­ти­ся на тися­чі кіло­ме­трів, а їхнє поло­же­н­ня та швид­кість змі­ню­ю­ться зале­жно від атмо­сфер­них умов і пори року.

Для авіа­ції ці течії мають пра­кти­чне зна­че­н­ня. Якщо напря­мок стру­ме­не­вої течії збі­га­є­ться з напрям­ком польо­ту, вона може помі­тно збіль­ши­ти швид­кість літа­ка від­но­сно землі. Якщо ж пові­тря­ний потік спря­мо­ва­ний назу­стріч, пере­літ може три­ва­ти довше.

Пілоти й авіа­дис­пе­тче­ри вра­хо­ву­ють про­гноз вітру під час пла­ну­ва­н­ня мар­шру­ту та вибо­ру висо­ти. Іноді доціль­но змі­ни­ти тра­є­кто­рію, щоб вико­ри­ста­ти спри­я­тли­ві­ший потік або уни­кну­ти силь­но­го зустрі­чно­го вітру. Однак опти­маль­ний мар­шрут зале­жить не лише від швид­ко­сті: потрі­бно вра­хо­ву­ва­ти витра­ту паль­но­го, пого­ду, обме­же­н­ня пові­тря­но­го про­сто­ру та інші умови.

Грози та інша негода змушують літаки змінювати маршрут

На карті мар­шрут між двома міста­ми може вигля­да­ти як пряма лінія. У реаль­но­му польо­ті літак не зав­жди може руха­ти­ся саме так. Якщо на шляху роз­ви­ва­ю­ться поту­жні грози, екі­паж може обі­йти небез­пе­чну зону, а дис­пе­тче­ри — запро­по­ну­ва­ти інший маршрут.

Грози ста­нов­лять осо­бли­ву про­бле­му через можли­ві силь­ні висхі­дні й низ­хі­дні пото­ки пові­тря, тур­бу­лен­тність, град і небез­пе­чні зміни швид­ко­сті вітру. Тому піло­ти пла­ну­ють обхід таких діля­нок, навіть якщо це додає кіло­ме­три до шляху. За інфор­ма­ці­єю Федерального управ­лі­н­ня цивіль­ної авіа­ції США (FAA), пого­дні обме­же­н­ня можуть спри­чи­ня­ти пере­на­прав­ле­н­ня бага­тьох літа­ків одно­ча­сно, збіль­шу­ва­ти час у доро­зі та затри­му­ва­ти прибуття.

Важливо, що пого­да в пун­кті від­прав­ле­н­ня може бути ціл­ком спри­я­тли­вою, але далі на мар­шру­ті ситу­а­ція буде іншою. Так само соня­чна пого­да в місті при­бу­т­тя не гаран­тує, що літак зможе при­зем­ли­ти­ся за роз­кла­дом: грози, силь­ний вітер або низь­ка види­мість можуть впли­ва­ти на робо­ту аеро­пор­ту. Європейське агент­ство з без­пе­ки авіа­ції (EASA) окре­мо зазна­чає, що літні грози нерід­ко зму­шу­ють екі­па­жі й дис­пе­тче­рів кори­гу­ва­ти мар­шру­ти та про­це­ду­ри прибуття.

Літак не завжди летить найкоротшим шляхом

Здавалося б, най­швид­ший спо­сіб діста­ти­ся до пун­кту при­зна­че­н­ня — руха­ти­ся по пря­мій. Проте в авіа­ції най­ко­ро­тша гео­гра­фі­чна від­стань не зав­жди від­по­від­ає опти­маль­но­му маршруту.

По-перше, Земля має форму кулі, тому най­ко­ро­тший шлях між двома від­да­ле­ни­ми точка­ми на її поверх­ні про­хо­дить уздовж дуги вели­ко­го кола. На зви­чай­ній пло­скій карті така тра­є­кто­рія може вигля­да­ти вигну­тою, хоча на гло­бу­сі вона буде найкоротшою.

По-друге, факти­чний мар­шрут зале­жить від орга­ні­за­ції пові­тря­но­го руху. Літак може отри­ма­ти вка­зів­ку обі­йти заван­та­же­ну ділян­ку пові­тря­но­го про­сто­ру, уни­кну­ти тим­ча­со­вих обме­жень або ско­ри­ста­ти­ся іншим мар­шру­том. У Європі систе­ма пла­ну­ва­н­ня польо­тів постій­но вра­хо­вує досту­пність пові­тря­но­го про­сто­ру та можли­вість про­кла­сти ефе­ктив­ні­ші траєкторії.

Отже, мар­шрут, який вигля­дає дов­шим на екра­ні, іноді дає змогу заоща­ди­ти час або паль­не. А за неспри­я­тли­вих умов дода­тко­ві кіло­ме­три можуть, нав­па­ки, подов­жи­ти переліт.

Завантажені аеропорти та очікування на посадку

Тривалість подо­ро­жі зале­жить не лише від того, що від­бу­ва­є­ться в небі. Важливу роль віді­грає назем­на інфра­стру­кту­ра: заван­та­же­ність аеро­пор­тів, черги на зліт і посад­ку, досту­пність злі­тно-посад­ко­вих смуг та робо­та служб управ­лі­н­ня пові­тря­ним рухом.

У годи­ни піко­во­го наван­та­же­н­ня літа­кам можуть при­зна­ча­ти інший час вильо­ту або обме­жу­ва­ти потік пові­тря­них суден, які пря­му­ють до пев­но­го аеро­пор­ту. Якщо при­бу­т­тя пере­ви­щу­ють можли­во­сті аеро­пор­ту, літак іноді зму­ше­ний чека­ти дозво­лу на посад­ку. Такі захо­ди потрі­бні для впо­ряд­ку­ва­н­ня руху й під­три­ма­н­ня безпеки.

Є й менш помі­тний чин­ник — час на рулі­н­ня. Після при­зем­ле­н­ня літак не опи­ня­є­ться біля вихо­ду на посад­ку мит­тє­во: йому потрі­бно діста­ти­ся сто­ян­ки. Перед вильо­том він також може пев­ний час руха­ти­ся до злі­тно-посад­ко­вої смуги або чека­ти дозво­лу на зліт. Тому час, зазна­че­ний у кви­тку, не зав­жди дорів­нює три­ва­ло­сті пере­бу­ва­н­ня літа­ка в повітрі.

Чому авіакомпанії закладають у розклад додатковий час

Розклад рей­сів зазви­чай вра­хо­вує не лише очі­ку­ва­ний час польо­ту за спри­я­тли­вих умов, а й опе­ра­цій­ні осо­бли­во­сті мар­шру­ту. Авіакомпаніям важли­во мати реа­лі­сти­чний час при­бу­т­тя, який не зале­жа­ти­ме від іде­аль­но­го збігу пого­ди, вітру та заван­та­же­но­сті аеропортів.

Тому запла­но­ва­на три­ва­лість рейсу може вклю­ча­ти пев­ний резерв. Якщо умови спри­я­тли­ві, літак іноді при­бу­ває рані­ше за роз­кла­дом. Якщо ж вини­ка­ють зустрі­чний вітер, обхід грози чи затрим­ка через пові­тря­ний рух, факти­чний час може вияви­ти­ся довшим.

Варто також роз­рі­зня­ти затрим­ку вильо­ту та збіль­ше­н­ня три­ва­ло­сті само­го польо­ту. Якщо літак виру­шив на 40 хви­лин пізні­ше, але при­був лише на 20 хви­лин пізні­ше за поча­тко­вим роз­кла­дом, це не озна­чає, що він летів швид­ше за зви­чай­не. Просто части­ну затрим­ки вда­ло­ся ком­пен­су­ва­ти під час польоту.

Що це означає для пасажирів

Якщо один рейс три­ває довше за інший на тому само­му напрям­ку, це не обов’язково свід­чить про про­бле­му. Причиною можуть бути сезон­ні вітри, зміна мар­шру­ту через пого­ду, заван­та­же­ність пові­тря­но­го про­сто­ру або від­мін­но­сті в часі рулі­н­ня. На три­ва­лих мар­шру­тах осо­бли­во помі­тний вплив стру­ме­не­вих течій, а на коро­тких біль­шу роль можуть віді­гра­ва­ти про­це­ду­ри в аеро­пор­тах і пого­дні обмеження.

Перед подо­рож­жю варто орі­єн­ту­ва­ти­ся на акту­аль­ний ста­тус рейсу в засто­сун­ку авіа­ком­па­нії, а не лише на час, ука­за­ний у кви­тку. Якщо після при­льо­ту запла­но­ва­на пере­сад­ка, краще зали­ши­ти доста­тній запас часу: навіть за незмін­ної від­ста­ні факти­чна три­ва­лість польо­ту може від­рі­зня­ти­ся від очікуваної.