Європа, що зникає: геологічне майбутнє континенту очима вчених

Європа вже сьо­го­дні є аре­ною поту­жних гео­ло­гі­чних про­це­сів, які можуть кар­ди­наль­но змі­ни­ти облич­чя кон­ти­нен­ту в май­бу­тньо­му. За сло­ва­ми сло­ва­цько­го гео­ло­га Станіслава Завацкі, Старий Світ очі­кує не що інше, як повіль­не, але нев­пин­не зато­пле­н­ня. Вчений пояснює, що при­чи­на кри­є­ться в русі літо­сфер­них плит — Африканська плита посту­по­во насу­ва­є­ться на Євразійську. Внаслідок цього части­ни Європи можуть опи­ни­ти­ся під водою.

Найпершими постра­жда­ють Греція, Південна Італія та Іспанія. У цих регіо­нах земна кора трі­ща­ти­ме, одна части­на опу­ска­ти­ме­ться, інша — під­ні­ма­ти­ме­ться. Це ство­рить ефект гігант­сько­го гео­ло­гі­чно­го важе­ля. Альпи та Піренеї, імо­вір­но, про­дов­жать під­ні­ма­ти­ся, тоді як при­бе­ре­жні низо­ви­ни посту­по­во зни­ка­ти­муть під водою.

Минуле — ключ до майбутнього

Цікаво, що поді­бний сце­на­рій уже мав місце в істо­рії. Декілька міль­йо­нів років тому тери­то­рія суча­сної Європи вже була суку­пні­стю остро­вів. Згодом рух плит спри­чи­нив під­ня­т­тя кон­ти­нен­ту, який став єди­ною масою суші. Сьогодні, як при­пу­скає Завацкі, ми є свід­ка­ми зво­ро­тно­го процесу.

Геологічні зміни — не одно­мо­мен­тні. Вони роз­тя­гу­ю­ться на міль­йо­ни років, але почи­на­ю­ться вже зараз. У най­ближ­чі деся­тки міль­йо­нів років Європа може втра­ти­ти свою цілі­сність як кон­ти­нент і пере­тво­ри­ти­ся на суку­пність остро­вів, що будуть роз­ки­да­ні в Євразійському архіпелазі.

Проблеми на Гаваях: дзеркало для Європи?

Ситуація на Гавайських остро­вах сьо­го­дні може стати при­кла­дом того, що очі­кує части­ну євро­пей­ських тери­то­рій. На остро­ві Оаху, де про­жи­ває майже міль­йон людей, зафі­ксо­ва­ні зна­чні про­сі­да­н­ня суші. Особливо швид­ко це від­бу­ва­є­ться на пів­ден­но­му узбе­реж­жі — до 25 мм на рік.

Для порів­ня­н­ня, сере­днє про­сі­да­н­ня по всьо­му остро­ву ста­но­вить лише 0,6 мм на рік. Причини час­тко­во техно­ген­ні: при будів­ни­цтві актив­но вико­ри­сто­ву­ва­ли наси­пні мате­рі­а­ли з нео­дно­рі­дною щіль­ні­стю. Згодом вони поча­ли ущіль­ню­ва­ти­ся, викли­ка­ю­чи посту­по­ве про­сі­да­н­ня поверхні.

Але і при­ро­дні чин­ни­ки віді­гра­ють роль. Під Гаваями зна­хо­ди­ться актив­ний ман­тій­ний плюм — вер­ти­каль­ний потік магми, що під­ні­ма­є­ться з надр пла­не­ти. Через його нерів­но­мір­ну актив­ність пів­ден­на части­на остро­ва посту­по­во опу­ска­є­ться. Це також нага­дує про те, як текто­ні­чні про­це­си впли­ва­ють на поверх­ню пла­не­ти навіть у наш час.

Що означає це для мандрівників?

Для тури­стів ці гео­ло­гі­чні про­це­си можуть стати не лише дже­ре­лом зане­по­ко­є­н­ня, а й об’є­ктом інте­ре­су. Геологічний туризм стає деда­лі попу­ляр­ні­шим: подо­ро­жі до актив­них вул­ка­нів, текто­ні­чних роз­ло­мів чи регіо­нів із види­ми­ми наслід­ка­ми гео­ло­гі­чних змін при­ва­блю­ють дослі­дни­ків і ман­дрів­ни­ків зі всьо­го світу.

У май­бу­тньо­му тури­сти­чні мар­шру­ти Європи можуть кар­ди­наль­но змі­ни­ти­ся. Наприклад, уяві­мо мор­ські подо­ро­жі між остро­ва­ми коли­шньої Італії чи дай­вінг на місці зато­пле­них міст. Що сьо­го­дні зда­є­ться фан­та­сти­кою — зав­тра може стати части­ною реальності.

Земля ніколи не стоїть на місці

Зміни на пла­не­ті — невід­во­ро­тні. Хоча ми спри­йма­є­мо Європу як ста­біль­ний і незмін­ний кон­ти­нент, гео­ло­гі­чна дій­сність інша. Плити руха­ю­ться, мате­ри­ки змі­ню­ють форму, нові гори утво­рю­ю­ться, а старі опу­ска­ю­ться під воду. Це від­бу­ва­є­ться дуже повіль­но, але нестримно.

Європа, якою ми її зна­є­мо, не буде існу­ва­ти вічно. І хоча ці зміни охо­плю­ють міль­йо­ни років, уже зараз ми може­мо спо­сте­рі­га­ти їхні перші озна­ки. Для науки, тури­зму та куль­ту­ри це від­кри­ває нові гори­зон­ти пізна­н­ня та розу­мі­н­ня нашо­го дина­мі­чно­го світу.