Ще в давнину люди розуміли, що упорядкований рух зменшує кількість зіткнень і хаосу на дорогах. Однак питання, якою стороною дороги рухатися, залишалося відкритим. Більшість людей — правші, тому вони інстинктивно трималися правого боку, щоб захистити своє майно, що носили на правому плечі. Проте військові, навпаки, надавали перевагу лівій стороні дороги: так їхня ударна рука залишалася ближче до противника.
Давньоримська традиція закріпила лівосторонній рух. Війська, торгові каравани та навіть звичайні перевізники суворо дотримувалися цього правила. Археологічні розкопки підтверджують: колії на дорогах біля каменоломень свідчать, що порожні вози поверталися праворуч, а важкі вантажі вивозилися ліворуч. Римська імперія залишила значний вплив на багато країн, і навіть після її розпаду частина народів продовжувала дотримуватися цих традицій.
Еволюція у середньовіччі
Після завершення воєнної доби і зменшення кількості конфліктів на дорогах людство почало віддавати перевагу правосторонньому руху. Правші вважали цей варіант зручнішим для управління кінними екіпажами. В Росії ще за часів Петра І було прийнято правило триматися правого боку при роз’їзді зі зустрічними саньми чи каретами. Ця практика поступово стала частиною повсякденного життя.
Проте Англія залишалася прихильником лівостороннього руху. У 1776 році парламент ухвалив закон, який офіційно затвердив цей підхід. Колонії Англії, включаючи Індію, Австралію та Південну Африку, також перейняли ці правила. Пізніше навіть Японія під впливом британських інженерів, які будували перші залізниці, прийняла лівосторонній рух.
Наполеон і континентальна Європа
Наполеон, який прагнув уніфікувати закони підкорених територій, запровадив правосторонній рух у багатьох країнах Європи. Франція, Італія, Німеччина та інші держави поступово прийняли нову систему. Однак країни, що залишалися поза впливом Наполеона, зберігали свої традиції. Так, Австрія, Швеція і Португалія довгий час залишалися прихильниками лівостороннього руху.
Зростання автомобілів і формування стандартів
З появою перших автомобілів виникла необхідність у нових стандартах. Спочатку кермо розташовували ближче до краю дороги, що полегшувало вихід водія. Але зі збільшенням кількості транспортних засобів пріоритет змістився до забезпечення зручності для зустрічного руху. У 1908 році автомобіль Ford T став першим масовим автомобілем із лівим кермом, що заклало основу для сучасних стандартів.
Протягом 1920-х років більшість країн, включаючи Бельгію, Португалію та Іспанію, перейшли на правосторонній рух. Навіть Швеція, яка до цього дотримувалася лівостороннього руху, змінила правила в 1967 році через економічну доцільність. Перехід супроводжувався масштабною інформаційною кампанією та повною перебудовою інфраструктури.
Чому правила залишаються різними
Сьогодні 72% країн дотримуються правостороннього руху, тоді як 28% залишаються лівосторонніми. Це пов’язано не лише з історичними традиціями, а й з економічними та культурними факторами. Наприклад, країни колишньої Британської імперії, такі як Індія чи Австралія, залишилися вірними лівосторонньому руху. Водночас більшість європейських країн адаптувалися до правостороннього стандарту, що полегшує перетин кордонів і транспортування товарів.
Різні системи руху є відображенням історичних процесів, культурних традицій і прагнення країн до унікальності. Незважаючи на очевидну складність, сучасні транспортні технології дозволяють ефективно вирішувати проблеми, пов’язані з цими відмінностями, забезпечуючи комфорт і безпеку для водіїв у всьому світі.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
