Дивовижна пустеля, що перетворюється на тисячі озер

На пів­ні­чно­му сході Бразилії, у штаті Мараньян, роз­та­шо­ва­на одна з най­більш уні­каль­них при­ро­дних тери­то­рій у світі — націо­наль­ний парк Ленсойс-Мараньєнсіс. Це місце вра­жає своїм пей­за­жем: без­краї біло­сні­жні піща­ні дюни, що на пев­ний час пере­тво­рю­ю­ться на озера з кри­шта­ле­во чистою водою. Яким чином у пусте­лі з’являються водо­йми та звід­ки в них бере­ться риба? У цій стат­ті роз­по­ві­мо всі подро­би­ці про цей при­ро­дний феномен.

Чим унікальний національний парк Ленсойс-Мараньєнсіс

Хоча Ленсойс-Мараньєнсіс зовні нага­дує кла­си­чну пусте­лю, його клі­мат зна­чно від­рі­зня­є­ться. Тут спо­сте­рі­га­є­ться сезон­ний кон­траст: з гру­дня по чер­вень йдуть силь­ні дощі, а з липня по листо­пад вста­нов­лю­є­ться сухий пері­од. Завдяки цьому про­тя­гом кіль­кох міся­ців пустель­ний ланд­шафт змі­ню­є­ться — між дюна­ми утво­рю­ю­ться лагу­ни, що дося­га­ють гли­би­ни 3 метрів.

Унікальність цього місця при­вер­тає тися­чі тури­стів, які при­їжджа­ють сюди, щоб поба­чи­ти незви­чне поєд­на­н­ня пусте­лі та води. У липні 2024 року парк був вклю­че­ний до спи­ску Всесвітньої спад­щи­ни ЮНЕСКО.

Як утворюються тимчасові озера

Головна при­чи­на появи водойм у Ленсойс-Мараньєнсісі — сезон­ні опади. Щороку ця місце­вість отри­мує від 1200 до 1500 мм дощів, що зна­чно біль­ше, ніж у біль­шо­сті пустель. Оскільки піща­ні дюни не можуть погли­на­ти воло­гу, вода нако­пи­чу­є­ться в запа­ди­нах, утво­рю­ю­чи числен­ні лагуни.

Озера зали­ша­ю­ться до кінця черв­ня — поча­тку липня, після чого вони посту­по­во виси­ха­ють під палю­чим сон­цем, зали­ша­ю­чи лише піща­ні доли­ни до насту­пно­го сезо­ну дощів.

Звідки береться риба у тимчасових водоймах

Одним із най­за­гад­ко­ві­ших фено­ме­нів Ленсойс-Мараньєнсісу є поява риби у тим­ча­со­вих озе­рах. Вчені при­пу­ска­ють кіль­ка можли­вих спосо­бів її потрапляння:

1. Анабіоз – рибні ікрин­ки можуть пере­бу­ва­ти в піску в стані спо­кою, доки вода знову не напов­нить лагуни.
2. Птахи-пере­но­сни­ки – водо­плав­ні птахи можуть пере­но­си­ти ікрин­ки на своїх лапах та пір’ї з постій­них водойм.
3. Підземні кана­ли – деякі лагу­ни мають з’єднання з річка­ми, що дозво­ляє рибі про­ни­ка­ти до тим­ча­со­вих водойм.

Серед основ­них видів риби, які мешка­ють у цих озе­рах, можна зустрі­ти тіла­пію та сома.

Що відбувається з рибою після висихання озер

Після завер­ше­н­ня сезо­ну дощів вода посту­по­во випа­ро­ву­є­ться, а озера зни­ка­ють. Більшість риб або гине, або впа­дає в ана­біоз, зарив­шись у воло­гий пісок, очі­ку­ю­чи насту­пно­го сезо­ну дощів. Це ще один диво­ви­жний при­клад при­сто­со­ва­но­сті живих орга­ні­змів до екс­тре­маль­них умов.

Життя в пустелі: хто мешкає поруч

Попри суво­рі клі­ма­ти­чні умови, побли­зу націо­наль­но­го парку Ленсойс-Мараньєнсіс роз­та­шо­ва­ні неве­ли­кі посе­ле­н­ня. Головний насе­ле­ний пункт — місто Баррейриньяс, яке є від­прав­ною точкою для тури­сти­чних екс­кур­сій. Місцеві жите­лі займа­ю­ться рибаль­ством, сіль­ським госпо­дар­ством та обслу­го­ву­ва­н­ням туристів.

Цікаві факти про Ленсойс-Мараньєнсіс

• Парк займає площу понад 1550 км².
• Дюни можуть сяга­ти висо­ти до 40 метрів.
• Тут зні­ма­ли попу­ляр­ні кіно­філь­ми, зокре­ма, кіль­ка сцен із «Месників».
• У лагу­нах можна без­пе­чно купа­ти­ся — у воді немає небез­пе­чних для люди­ни істот.

Коли найкраще відвідати парк

Найкращий час для від­ві­ду­ва­н­ня – чер­вень-вере­сень. У цей пері­од лагу­ни ще запов­не­ні водою, дощі закін­чу­ю­ться, а пого­да стає соня­чною. Мандрівникам варто мати на увазі, що пере­су­ва­н­ня пар­ком можли­ве лише на спе­ці­аль­них поза­шля­хо­ви­ках або з гідами.

Ленсойс-Мараньєнсіс — це уні­каль­не місце, де пусте­ля та вода ство­рю­ють диво­ви­жний баланс при­ро­ди. Це один із най­кра­си­ві­ших при­ро­дних фено­ме­нів пла­не­ти, який варто поба­чи­ти на вла­сні очі. Сезонні зміни ланд­ша­фту роблять парк живим орга­ні­змом, що вра­жає своєю кра­сою і біо­ло­гі­чною унікальністю.