Найкоротші кордони між країнами, які можна пройти за годину

Коли уяв­ля­єш собі дер­жав­ний кор­дон, то, швид­ше за все, перед очима вини­кає довга лінія з колю­чим дро­том, при­кор­дон­ни­ми поста­ми і шла­гба­у­ма­ми. Але у світі є зов­сім інші кор­до­ни — над­ко­ро­ткі, деякі з яких можна прой­ти пішки за кіль­ка хви­лин або навіть секунд. І хоч дов­жи­на цих рубе­жів зов­сім неве­ли­ка, їхня істо­рія, гео­гра­фія та зна­че­н­ня вра­жа­ють не менше, ніж мас­шта­бні при­кор­дон­ні ділян­ки. Отже, зна­йом­тесь із топ-10 най­не­ймо­вір­ні­ших коро­тких дер­жав­них кор­до­нів у світі.

Ботсвана і Замбія — 150 метрів

Це най­ко­ро­тший сухо­пу­тний кор­дон на пла­не­ті. Він про­хо­дить через річку Замбезі і ста­но­вить лише 150 метрів. У цьому місці зустрі­ча­ю­ться кор­до­ни одра­зу чоти­рьох дер­жав: Замбії, Ботсвани, Зімбабве та Намібії. Через таку уні­каль­ну гео­гра­фі­чну осо­бли­вість навіть збу­ду­ва­ли міст — Казунгулу, який від­кри­ли у 2021 році.

Іспанія і Велика Британія — 1,2 км

Цей кор­дон роз­та­шо­ва­ний у Гібралтарі, який є замор­ською тери­то­рі­єю Великої Британії. Іспанія не визнає бри­тан­ський суве­ре­ні­тет над цією тери­то­рі­єю, однак кор­дон діє. Довжина — усьо­го 1,2 км. Через стра­те­гі­чну важли­вість Гібралтару цей коро­ткий від­рі­зок має чима­лу гео­по­лі­ти­чну вагу.

Італія і Ватикан — 3,3 км

Ватикан — най­мен­ша кра­ї­на у світі, пов­ні­стю роз­та­шо­ва­на в Римі. Її межа з Італією ста­но­вить лише 3,3 км. Цей кор­дон був закрі­пле­ний Латеранськими уго­да­ми 1929 року. Сьогодні це не лише один з най­ко­ро­тших, а й один з най­ві­дві­ду­ва­ні­ших кор­до­нів у світі.

Франція і Монако — 5,5 км

Князівство Монако межує з Францією на дов­жи­ні 5,5 км. Цей мікро­дер­жав­ний кор­дон був утво­ре­ний ще в XIII сто­літ­ті. Сьогодні кор­дон між Монако та Францією майже не помі­тний — тут немає митни­ці чи паспорт­но­го контролю.

Туреччина і Азербайджан — 9 км

Йдеться про осо­бли­вий регіон — Нахічевань, який є екс­кла­вом Азербайджану. Цей регіон має лише 9 км кор­до­ну з Туреччиною. Цікаво, що цей кор­дон дає змогу Азербайджану мати пря­мий вихід до Туреччини, що є важли­вим з точки зору полі­ти­ки та торгівлі.

Франція і Нідерланди — 10 км

На євро­пей­сько­му кон­ти­нен­ті ці кра­ї­ни не межу­ють. Проте на Карибах, на остро­ві Сен-Мартен, їхні тери­то­рії роз­ді­ляє лише 10 км. Північна части­на нале­жить Франції, а пів­ден­на — Нідерландам. Це уні­каль­ний при­клад того, як коло­ні­аль­на істо­рія впли­ну­ла на суча­сні кордони.

Іспанія і Марокко — 16 км

Мова про анкла­ви Сеута та Мелілья — іспан­ські тери­то­рії в Африці. Обидва міста межу­ють із Марокко, і загаль­на дов­жи­на цього кор­до­ну — 16 км. Через постій­ну мігра­цій­ну кризу ці при­кор­дон­ні лінії силь­но укріплені.

Росія і КНДР — 17 км

Це най­ко­ро­тший з кор­до­нів Росії — всьо­го 17 км сушею, хоча з ура­ху­ва­н­ням мор­ської межі вихо­дить 39 км. Тут роз­та­шо­ва­ний міст через річку Туманну, який пов’язує оби­дві кра­ї­ни. Дивовижно, що попри мізер­ну дов­жи­ну, цей кор­дон має стра­те­гі­чне значення.

Хорватія і Чорногорія — 25 км

Після роз­па­ду Югославії між Хорватією та Чорногорією сфор­му­вав­ся один із най­ко­ро­тших сухо­пу­тних кор­до­нів у Європі — лише 25 км. Це також одна з най­ко­ро­тших меж між кра­ї­на­ми, що пере­бу­ва­ють у ЄС і поза ним.

Австрія і Ліхтенштейн — 35 км

Ліхтенштейн — одна з най­мен­ших країн Європи, і кор­дон з Австрією, хоч і най­дов­ший у нашо­му рей­тин­гу, все одно вра­жає — лише 35 км. Цікаво, що Ліхтенштейн не є чле­ном ЄС або НАТО, тому цей кор­дон є най­ко­ро­тшою зов­ні­шньою межею для цих об’єднань.

Цікаві факти

• Найкоротший сухо­пу­тний кор­дон — 150 м
• Найкоротший острів­ний кор­дон — 10 км (Сен-Мартен)
• Найстаріший — Франція і Монако (з 1297 року)
• Єдиний пов­ні­стю водний — Ботсвана і Замбія

Кордони — це не лише про без­пе­ку, митни­цю та доку­мен­ти. Вони — про істо­рію, полі­ти­ку та диво­ви­жну гео­гра­фію. Іноді навіть коро­тень­ка лінія дов­жи­ною у кіль­ка­сот метрів зда­тна стати дже­ре­лом напру­же­н­ня, стра­те­гі­чних альян­сів чи тури­сти­чної ціка­вин­ки. Тож насту­пно­го разу, подо­ро­жу­ю­чи сві­том, звер­ніть увагу на те, як умов­но може вигля­да­ти справ­жня межа між державами.