Пролив Дрейка: найштормовіше місце на Землі

Пролив Дрейка роз­та­шо­ва­ний між край­ні­ми точка­ми Південної Америки та Антарктидою. На пів­ніч від нього лежать остро­ви архі­пе­ла­гу Вогняна Земля і мис Горн, який сто­лі­т­тя­ми вва­жав­ся межею море­плав­ства. З пів­ден­но­го боку про­ли­ву — холо­дні та загад­ко­ві Південні Шетландські остро­ви, части­на Антарктичного регіону.

Цей про­лив є не лише гео­гра­фі­чним кор­до­ном між мате­ри­ка­ми, а й при­ро­дним бар’єром, який з’єднує пів­ден­ні части­ни Атлантичного та Тихого оке­а­нів. З його шири­ною в 820 км у най­вуж­чій точці та гли­би­ною понад 5000 метрів, про­лив Дрейка є най­шир­шим і най­глиб­шим у світі. Тут немає жодно­го вели­ко­го остро­ва або кон­ти­нен­ту, який міг би зава­ди­ти зустрі­чі оке­а­нів, що ство­рює уні­каль­ні при­ро­дні умови.

Чому пролив Дрейка такий небезпечний

Справжньою про­бле­мою для суден у про­ли­ві Дрейка є неймо­вір­но поту­жні при­ро­дні сили. Антарктична цир­кум­по­ляр­на оке­а­ні­чна течія, що про­хо­дить через про­лив, має уні­каль­ну силу, адже на її шляху немає при­ро­дних пере­шкод. Швидкість течії дося­гає 15 км/​год, що зна­чно пере­ви­щує сере­дні пока­зни­ки інших оке­а­ні­чних течій.

Ще одні­єю загро­зою є постій­ні штор­мо­ві вітри. Західний вітер тут дося­гає швид­ко­сті 35 м/​с (126 км/​год), що від­по­від­ає пока­зни­кам 10-баль­но­го штор­му. До цього дода­ю­ться гігант­ські хвилі висо­тою до 15 метрів, які роблять пла­ва­н­ня по про­ли­ву Дрейка справ­жнім випро­бу­ва­н­ням. Взимку, коли про­лив вкри­ва­є­ться дрей­фу­ю­чим льо­дом, ситу­а­ція стає ще скла­дні­шою, адже рух айс­бер­гів ство­рює дода­тко­ві небезпеки.

Історія назви

Хоча назва «про­лив Дрейка» з’явилася зав­дя­ки бри­тан­сько­му море­плав­цю Френсісу Дрейку, істо­рія його від­кри­т­тя поча­ла­ся рані­ше. У 1500‑х роках іспан­ський дослі­дник Франциско де Осес впер­ше досяг цього регіо­ну, дослі­джу­ю­чи край Південної Америки. Проте саме Дрейк, про­хо­дя­чи тут у 1578 році під час своєї нав­ко­ло­сві­тньої подо­ро­жі, уві­йшов до істо­рії зав­дя­ки своїй смі­ли­во­сті. Іспанці ж досі нази­ва­ють цей регіон Мар-де-Осес, на честь свого співвітчизника.

Чому сюди прямують вчені

Пролив Дрейка — це клю­чо­ва точка для вивче­н­ня гло­баль­них клі­ма­ти­чних про­це­сів. Він слу­жить при­ро­дним кори­до­ром між оке­а­на­ми, через який пере­но­ся­ться тепло, солі та пожив­ні речо­ви­ни. Антарктична цир­кум­по­ляр­на течія є най­по­ту­жні­шою у світі, і навіть незна­чні зміни у її вла­сти­во­стях можуть впли­ну­ти на клі­мат усієї планети.

Вже понад 20 років у про­ли­ві про­во­дять гідро­гра­фі­чні дослі­дже­н­ня, які допо­ма­га­ють вивча­ти вплив оке­а­ну на гло­баль­ну систе­му «атмо­сфе­ра-океан». Вимірювання, які вико­ну­ю­ться щоро­ку, дозво­ля­ють нау­ков­цям від­слід­ко­ву­ва­ти навіть най­мен­ші зміни в оке­а­ні­чних течі­ях і про­гно­зу­ва­ти дов­го­стро­ко­ві клі­ма­ти­чні зміни.

Екстремальний маршрут через пролив

Пролив Дрейка зав­жди вва­жав­ся над­зви­чай­но скла­дним для судно­плав­ства. Проте у 2019 році коман­да з шести осіб нава­жи­ла­ся на істо­ри­чний подвиг — пере­тну­ти про­лив на гре­бно­му човні. Їхня 13-денна подо­рож стала справ­жнім випро­бу­ва­н­ням на витри­ва­лість. Учасники боро­ли­ся з 12-метро­ви­ми хви­ля­ми, кри­жа­ною водою та силь­ни­ми вітра­ми. Щоб запо­біг­ти пере­ки­дан­ню човна, троє людей без­пе­рерв­но гре­бли, поки інші троє від­по­чи­ва­ли у вкрай тісних умовах.

Незважаючи на всі небез­пе­ки, коман­да завер­ши­ла свій мар­шрут, довів­ши, що люд­ський дух зда­тний подо­ла­ти будь-які перешкоди.

Пролив Дрейка — це уні­каль­не місце, де океан демон­струє свою справ­жню міць. Його небез­пе­ки випро­бо­ву­ють на міцність кора­блі, дослі­дни­ків і навіть нау­ко­ві тео­рії. Але водно­час він є клю­чем до розу­мі­н­ня гло­баль­них клі­ма­ти­чних про­це­сів і важли­вим об’єктом для вивче­н­ня при­ро­ди. Пролив Дрейка — це сим­вол сили при­ро­ди, який про­дов­жує нади­ха­ти і ляка­ти людей у всьо­му світі.