Сядьте зру­чні­ше й уявіть: ви — за кер­мом, у колон­ках — лег­кий іта­лій­ський джаз, за вікном — олив­ко­ві гаї, море, гори або вино­гра­дни­ки. Ніяких тур­груп, тіль­ки ви, доро­га й сво­бо­да. Італія ство­ре­на для авто­по­до­ро­жей — і в цій стат­ті ми зібра­ли топо­ві мар­шру­ти, де ви змо­же­те і в піце­рії заско­чи­ти, і в Альпах зави­сну­ти, і на пляж залетіти.

Апеннінський затишок без туристів

Маршрут Болонья — Віньйола — 216 км, 4 – 6 днів. Ідеально для тих, хто хоче від­по­чи­ти від «від­по­чин­ку».

Виїжджаєте з Болоньї й одра­зу забу­ва­є­те, що у світі існує мету­шня. Тут — зеле­ні пагор­би, малень­кі місте­чка, старі замки, тер­маль­ні дже­ре­ла й навіть гра­фі­ті на заки­ну­тих фабри­ках. Гриццана-Моранді зди­вує зам­ком, який вигля­дає як фен­те­зі-деко­ра­ція. Порретта-Терме — іде­аль­на точка для рела­ксу. А Толе — це місто-фре­ска, де навіть стіни роз­по­від­а­ють казки.

Не про­ґав:

• парк Монте Соле (тре­кинг, пікнік, природа)
• фести­валь трю­фе­лів у Савіньо (або про­сто ресто­ран із трюфелями)
• вхід на фор­те­цю у Віньйолі — без­ко­штов­ний, а вид звід­ти — на мільйон

Рив’єра для тих, хто встиг

Портофіно — Монтероссо — Ла Спеція. Усього 110 км, але це чиста магія на 5 – 7 днів.

Портофіно — так, той самий інста-рай. Прогулянки, пляжі, мор­ські тури до Сан-Фруттуозо. Далі — Сестрі Леванте, іде­аль­ний для обіду біля моря. Потім — Монтероссо, один із Чинкве-Терре. Радимо взяти про­їзний Cinque Terre Pass і поїзди­ти між місте­чка­ми. Найзручніше — потя­гом. Але можна і чов­ном, і нога­ми — хто як любить.

Must-do:

• тре­кінг уздовж скель між містечками
• соус песто у будь-якій траторії
• поїзд­ка до Портовенере та Ла Спеції: тут ви змо­же­те ска­за­ти «Італія — моє»

Гори, які забирають дар мови

Доломіти — це 300 км на 7 днів. Старт — Больцано, далі — Кортіна‑д’Ампеццо, Ортізеї й назад.

По доро­зі — сма­ра­гдо­ве озеро Лаго ді Карецца, види з пере­ва­лу Гардена, неймо­вір­ні мар­шру­ти до Альпе-ді-Сіузі. І так, ви змо­же­те заїха­ти туди на авто — якщо зупи­ни­тесь в готе­лі все­ре­ди­ні зони.

Найкраще:

• човен на Лаго ді Браєс
• піший похід на Тре Чіме ді Лаваредо
• вечір в SPA після дов­го­го дня серед гір

Сардинія: дика, красива, трохи недосяжна

Альгеро — Кастельсардо — Ла-Маддалена. Десь 400 км за 7 – 9 днів.

Сардинія — це рай. Особливо пів­ніч. Бірюзова вода, дикі пляжі, лоб­сте­ри на сні­да­нок. Почніть з Альгеро, про­їдь­те через парк Порто Конте, зазир­ніть в сере­дньо­ві­чний Кастельсардо, від­чуй­те драйв у Палау і пере­бе­рі­ться на острів Ла-Маддалена. Краса, спорт, їжа, вино — усе, що треба.

Що не проґавити:

• пляж Коста Парадизо
• мор­ська про­гу­лян­ка з острова
• музей у коли­шній тюрмі (неймо­вір­но атмо­сфер­не місце)

Тирренське узбережжя на десерт

Почнемо з пів­дня — з Неаполя до Калабрії. Маршрут на 10 – 12 днів, майже 1000 км. Але тут важли­ве не число, а кайф.

Неаполь — це без­лад і магія, запах тієї самої піци й гул ску­те­рів. Проведіть тут 2 дні, а потім виру­шай­те на узбе­реж­жя Базилікати. Маратея — мало­ві­до­ма пер­ли­на з пля­жа­ми серед скель і ста­ту­єю Христа. Ривелло — зеле­не, спо­кій­не і з вау-пей­за­жа­ми. А далі — Тропеа, Шилла, Піццо. Білий пісок, про­зора вода, старі вули­чки, і моро­же­не тар­ту­фо на завершення.

Що спро­бу­ва­ти:

• тар­ту­фо у Піццо
• піцу у Неаполі
• море у Шиллі: захо­диш — і не хочеш виходити

За кермо — і вперед!

Автомандрівка Італією — це при­го­да, де ти сам собі гід, штур­ман і голов­ний герой. Тут можна від­чу­ти кра­ї­ну на смак, нюх, слух і навіть на дотик. І най­кра­ще в цьому всьо­му — ти віль­ний виби­ра­ти свій ритм. Хочеш зави­сну­ти на пляжі — впе­ред. Любиш міста — поїха­ли. А може мрієш про гори — ось вони, за насту­пним поворотом.