Сьогодні заборона на куріння в літаках здається очевидною — турбота про здоров’я, комфорт пасажирів, дотримання норм безпеки. Проте не всі знають, що ще кілька десятиліть тому сигарети були звичним атрибутом повітряних мандрівок. Чому ж авіакомпанії повністю відмовились від цієї практики? Відповідь криється в одній жахливій історії, яка стала поворотним моментом в авіаційній безпеці.
Рейс, що назавжди увійшов в історію
11 липня 1973 року літак Boeing 707-345C компанії Varig здійснював звичайний рейс із Ріо-де-Жанейро до Парижа. На борту перебували 117 пасажирів і 17 членів екіпажу. Все йшло за планом, погода була сприятливою для посадки в аеропорту Орлі. Але за кілька хвилин до приземлення ситуація змінилася кардинально.
Командир судна доповів диспетчеру про пожежу на борту. Чорний їдкий дим стрімко заповнював салон і вже добрався до кабіни пілотів. Вони вдягнули кисневі маски й захисні окуляри, але навіть це не дозволяло добре бачити прилади. Не допомогло й відкриття бокових вікон — дим залишався щільним.
Щоб уникнути катастрофи над густонаселеними районами Парижа, капітан Жилберту Араужу да Сілва вирішив посадити літак просто в полі, за 5 миль від аеропорту. Посадка була жорсткою: відпала ліва стійка шасі, відірвались двигуни й ліве крило, літак ковзнув на фюзеляжі, однак основна частина корпусу залишилась неушкодженою.
Спроби врятувати життя
10 членів екіпажу самостійно вибрались із літака. До них приєдналися місцеві жителі, які поспішили на допомогу. Разом вони намагалися врятувати пасажирів, однак ситуацію ускладнювало полум’я, яке охопило фюзеляж. Через 6–7 хвилин після аварії пролунав потужний вибух у хвостовій частині. Пожежники встигли витягти чотирьох непритомних пасажирів, але троє з них згодом померли від отруєння продуктами горіння.
Загалом у катастрофі загинуло 123 людини.
Що стало причиною трагедії?
Розслідування показало: осередком пожежі став задній лівий туалет. Вогонь спалахнув у контейнері для використаних паперових рушників. Через сухе повітря та тривалість польоту в ньому накопичилося чимало легкозаймистих матеріалів.
Точну причину займання встановити не вдалося — усе знищив вогонь. Однак найбільш ймовірна версія — недопалок, що тлів у сміттєвому баку.
Наслідки: зміни в авіаційних правилах
Після цієї катастрофи Франція запровадила заборону на куріння в авіаційних туалетах. Згодом аналогічні обмеження з’явились і в інших країнах. З часом ця практика стала глобальним стандартом.
Найважливіші причини заборони куріння на борту:
- Пожежна небезпека — навіть один тліючий недопалок може спровокувати масштабну трагедію
- Здоров’я пасажирів і екіпажу — пасивне куріння небезпечне для всіх на борту
- Зниження ефективності систем вентиляції — сигаретний дим погіршує якість повітря
Доля героя
Капітан Жилберту Араужу да Сілва вважався героєм — його рішення уникнути катастрофи над містом могли врятувати сотні життів на землі. Але його власна історія закінчилась трагічно: через шість років він зник безвісти разом з екіпажем іншого Boeing 707 під час польоту над Тихим океаном. Його тіло та літак так і не були знайдені.
Що ще змінилось у правилах безпеки авіаперельотів після 70-х
- Заборона на відкритий вогонь на борту
- Встановлення протипожежних детекторів у туалетах
- Сучасні сміттєві контейнери з негорючих матеріалів
- Інструктаж пасажирів про правила поведінки у випадку задимлення
Катастрофа 1973 року стала страшним нагадуванням про те, наскільки важливі навіть найменші правила безпеки. Завдяки цьому трагічному випадку світова авіація зробила серйозні висновки та запровадила суворі обмеження, що й досі рятують життя.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
