Японія завжди асоціювалася з високими технологіями, дисципліною та працелюбністю. Проте за цією картинкою успіху ховається глибока проблема: культ роботи, що іноді коштує людям здоров’я і навіть життя. В країні існує термін “каросі” – смерть від перевтоми, що став загальновідомим у всьому світі. Цей феномен є наслідком довготривалих соціокультурних традицій, що сформували унікальний, але небезпечний підхід до праці.
Чому японці так багато працюють?
Трудова етика Японії сформувалася під впливом історичних, культурних і економічних факторів. Ще з часів самураїв японці виховувалися в дусі честі, відповідальності та самопожертви. В епоху після Другої світової війни країна відбудовувалася з руїн, і саме працьовитість стала ключем до її економічного зростання.
Крім того, бізнес-культура країни передбачає повну відданість роботі. В японських компаніях прийнято залишатися на робочому місці довше, ніж вимагає контракт, а відмова від понаднормової праці сприймається як відсутність лояльності. Соціальний тиск та корпоративна культура змушують працівників ставити інтереси компанії вище за особисті потреби.
“Каросі” – темна сторона культа роботи
Поняття “каросі” з’явилося у 70-х роках ХХ століття, коли випадки смерті через перевтому почали ставати все частішими. Люди гинули від серцевих нападів, інсультів або доводили себе до самогубства через надмірний стрес і втому.
У 2015 році випадок 24-річної Матсуурі Такахасі, співробітниці великої рекламної компанії Dentsu, шокував країну. Вона працювала понад 100 годин на місяць понаднормово, що зрештою призвело до її самогубства. Після цього інциденту уряд Японії посилив законодавство щодо трудових умов.
Як культ бізнесу впливає на суспільство?
Окрім загрози здоров’ю, культ роботи має серйозні соціальні та демографічні наслідки. Молоді японці все частіше відкладають або повністю відмовляються від створення сім’ї, адже робота залишає їм мінімум часу для особистого життя. Як наслідок, рівень народжуваності знижується, а населення стрімко старіє. Це створює додаткове навантаження на економіку країни, адже кількість працездатного населення скорочується.
Окрім того, у японському суспільстві поступово зростає рівень самотності. Через надмірне навантаження на роботі люди втрачають соціальні зв’язки, що призводить до депресій та психічних розладів.
Чи є вихід із ситуації?
У 2018 році уряд Японії ухвалив закон про трудові реформи, який обмежує понаднормові години праці та заохочує компанії до гнучкого графіку роботи. Впроваджуються програми work-life balance, що спрямовані на покращення балансу між особистим життям і професійною діяльністю.
Деякі великі компанії почали впроваджувати політику “обов’язкових виходів з роботи”, коли світло в офісах вимикається після певної години, змушуючи працівників іти додому. Також популярності набирає дистанційна робота та скорочений робочий тиждень.
Проте проблема залишається глибоко вкоріненою в культурі країни. Для зміни ситуації потрібен не лише державний контроль, а й зміна суспільного ставлення до роботи. Молоде покоління японців уже починає переглядати пріоритети, віддаючи перевагу гармонії між кар’єрою та особистим життям.
Культ роботи в Японії є складною соціальною проблемою, яка впливає на здоров’я людей, демографічну ситуацію та економіку країни. Хоча уряд і бізнес-сектор роблять кроки для виправлення ситуації, повна трансформація трудової культури потребує часу. Важливо усвідомити, що робота не повинна коштувати людям життя, і здоров’я та добробут працівників мають бути пріоритетом для будь-якого суспільства.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
