Гренландія, якої ви ще не знали: чому тут майже не живуть люди і навіщо туди варто вирушити

Коли ми говоримо про найвіддаленіші та найменш досліджені куточки Землі, Гренландія постає перед нами як арктична країна-загадка. Величезна крижана пустеля площею понад 2 мільйони квадратних кілометрів, з населенням менше 60 тисяч осіб — це один із найменш заселених куточків планети. Але попри холод і ізоляцію, Гренландія — не лише територія, де панують лід і вітер. Це земля неймовірних ландшафтів, тисячолітньої історії та культурних традицій інуїтів, які зберегли свою ідентичність навіть у XXI столітті.

Чому в центрі острова ніхто не живе

Більше 80% території Гренландії вкрито товстим льодовиковим щитом, середня товщина якого становить понад 1,6 км. Центр острова — це крижана пустеля, де навіть улітку температура не піднімається вище нуля. Тут немає ні рослинності, ні можливості побудувати інфраструктуру. Саме тому люди оселилися виключно на вузькій прибережній смузі, шириною в середньому до 80 км. Усі міста й села розташовані вздовж узбережжя.

Єдиний виняток — Канґерлуссуак, поселення, розташоване на глибині острова, приблизно в 160 км від узбережжя. Тут розміщується міжнародний аеропорт, який діє цілий рік.

Як дістатися до Гренландії

Головні ворота на острів — це Данія та Ісландія. З Копенгагена можна долетіти за 4,5 години. Із Рейк’явіка — ще швидше, рейси виконуються до Нуука, Кулусука та інших міст. Новий міжнародний аеропорт у Нууку відкрився у 2024 році, і тепер він став основною повітряною гаванню Гренландії. Прямих авіарейсів із США чи Канади немає.

Потрапити сюди морем також можливо — у складі круїзної подорожі північними морями. Регулярних паромів немає, але деякі круїзні маршрути включають Гренландію як одну з зупинок. Це ідеальний спосіб побачити айсберги, фьорди та північне сяйво з борту корабля.

Що потрібно для подорожі:

• Шенгенська віза та національна гренландська;
• Медична страховка з покриттям не менше 30 000 євро;
• Подання пакета документів через візовий центр Данії.

Клімат, природа та дивовижні пейзажі

Клімат Гренландії надзвичайно суворий, але змінюється в залежності від регіону. Південний захід має найм’якший клімат, тоді як північ і схід — це арктична зона з постійною мерзлотою. Найбільший національний парк планети розташований саме тут, у північно-східній частині острова. Його площа — понад 972 000 км². У цьому парку мешкають білі ведмеді, песці, полярні вовки, північні олені, овцебики та рідкісні птахи.

На півдні острова можна знайти кущі вересу, карликової берези, осоки та навіть горобину. У північних районах — лише мохи, лишайники та рослини арктичної пустелі. Льодовики, айсберги, фьорди і крижаний панцир — це справжній музей природи просто неба.

Люди, мова і давня історія

Першими європейцями, які дісталися берегів Гренландії, були вікінги на чолі з Еріком Рудим. Вони назвали її “Зеленою землею” (Greenland), сподіваючись, що така назва привабить нових поселенців. Дійсно, клімат у той період був м’якшим, і чисельність поселень сягала кількох тисяч. Однак після кількох століть вікінги зникли — найпоширеніша теорія вказує на підняття рівня моря та зниження родючості ґрунтів.

Корінне населення — інуїти, або калаалліти. Вони зберігають традиційний спосіб життя, займаються полюванням, рибальством і ремеслом. До 2009 року на острові діяли дві офіційні мови — гренландська та датська. Сьогодні офіційною лишилася лише гренландська, але датська досі широко використовується в освіті та адміністрації.

Цікаві факти про інуїтів:

• Вони ховають померлих разом з їхніми особистими речами;
• Святкують найкоротшу ніч року — 21 червня;
• Виготовляють обереги тупілаки — фігурки з дерева, кістки або бивня моржа.

Що їдять на краю світу

Традиційна кухня Гренландії — це справжній виклик для європейського гастронома. Основу раціону складають морепродукти, тюлень, кит, оленина, а також ферментовані страви.

• Суасат — суп із м’яса кита або тюленя з рисом і картоплею.
• Кивіак — ферментоване м’ясо птахів, яке витримують у тюленячій шкурі під землею.
• Матак — заморожена китова шкіра з шаром сала.
• Акутак — морозиво з риби, ягід, жиру і цукру.

Гренландці також полюбляють міцну каву зі збитими вершками, лікером та віскі. Перед подачею її часто підпалюють — традиція, яка дивує туристів.

Що побачити у Гренландії

• Нуук — столиця з музеями, резиденцією Санта-Клауса та фестивалями;
• Ілуліссат — місто біля льодовика Якобсхавн, внесеного до списку ЮНЕСКО;
• Фьорд Скорсбі — найдовший фьорд світу з айсбергами висотою в десятиповерхівку;
• Культурний центр Катуак — простір для мистецтва, кіно і музики.

Поради для мандрівників

• У будь-яку пору року потрібна термобілизна, теплий одяг, вітро- та водозахисна куртка;
• Обов’язково візьміть сонцезахисні окуляри та SPF-засоби — лід і сніг відбивають УФ-промені;
• Найкращий час для подорожі: з травня по липень — для екскурсій, з вересня по квітень — для північного сяйва;
• Офіційна валюта — датська крона. Євро та долари майже ніде не приймають.

Гренландія — це місце, де час сповільнюється, а люди живуть у гармонії з природою. Це країна, яку не змогли підкорити ні колонізатори, ні сучасна урбанізація. Саме тут ви зможете побачити, як виглядала планета до того, як на ній з’явилися мегаполіси. Тут можна знайти справжній спокій, арктичну красу і відчути, що таке — бути частиною дикої природи.