Золоті ворота: головні ворота Києва

Те, що кияни нази­ва­ють Золотими воро­та­ми, сим­во­лом свого міста, — насправ­ді зано­во від­бу­до­ва­ний павіль­йон. Самі воро­та, точні­ше їхні зали­шки, все­ре­ди­ні цієї масив­ної спо­ру­ди. Павільйон-рекон­стру­кцію звели, щоб збе­рег­ти уні­каль­ну пам’я­тку обо­рон­но­го зод­че­ства Стародавньої Русі, що дійшла до наших днів. Золоті воро­та вико­ну­ва­ли не тіль­ки обо­рон­ну фун­кцію, а й слу­жи­ли голов­ним в’їздом у вели­ке місто, його визна­чною пам’я­ткою. Тут зустрі­ча­ли іме­ни­тих гостей та іно­зем­них послів. Тут про­во­джа­ли кня­зів­ські дру­жи­ни, а після завер­ше­н­ня похо­дів з поче­стя­ми зустрі­ча­ли переможців.

Свою назву київ­ські Золоті Ворота отри­ма­ли від трі­ум­фаль­них воріт Константинополя. Ймовірно, це було своє­рі­дне супер­ни­цтво з вели­кою Візантійською імперією.

Золоті воро­та були побу­до­ва­ні за часів прав­лі­н­ня Ярослава Мудрого. Одні дже­ре­ла кажуть, що датою ство­ре­н­ня пам’я­тки обо­рон­но­го зод­че­ства вва­жа­є­ться 1164 рік, інші нази­ва­ють 1037 рік. Останню вер­сію під­твер­джу­ють «Повість мину­лих літ», у якій зга­ду­ю­ться ці київ­ські воро­та, і той факт, що помер князь 1054 року. Спочатку воро­та явля­ли собою досить широ­ку арку з бойо­вим май­дан­чи­ком над нею. Вінчала май­дан­чик біло­ка­м’я­на цер­ква Благовіщення, щоб гості знали, що вони при­бу­ли в хри­сти­ян­ське місто. Споруда вра­жа­ла велич­чю і неприступністю.

Загалом же збу­до­ва­ні 1164 року голов­ні міські воро­та від­рі­зня­ли­ся від ана­ло­гі­чних спо­руд, зве­де­них у Європі.

У 1240 році воро­та силь­но постра­жда­ли під час напа­ду на Київ хана Батия. Із запи­сів і малюн­ків ман­дрів­ни­ків стає зро­зумі­ло, що до 17 сто­лі­т­тя фор­те­ця була силь­но зруй­но­ва­на. Привели її до пре­зен­та­бель­но­го вигля­ду тіль­ки 1982 року, коли Київ свя­тку­вав 1500-річчя. Але рекон­стру­кцію про­во­ди­ли поспі­хом, неякі­сний бетон і дере­в’я­ні укрі­пле­н­ня стали швид­ко руй­ну­ва­ти­ся, і воро­та знову зане­па­ли. Чергову рестав­ра­цію було про­ве­де­но вже в 21 сто­літ­ті, 2007 року.

Золоті воро­та в Києві зане­се­но до Списку Всесвітньої спад­щи­ни ЮНЕСКО.
Зараз усе­ре­ди­ні павіль­йо­ну роз­та­шо­ва­ний музей, у якому можна поба­чи­ти збе­ре­же­ні части­ни фор­те­чних укрі­плень, дізна­ти­ся істо­рію Золотих воріт. Там же зна­хо­дя­ться і сходи, якими можна під­ня­ти­ся і поми­лу­ва­ти­ся пано­ра­мою суча­сно­го Києва.