Вчені наблизились до вирішення головного парадоксу подорожей у часі — і це змінює все

Мандрівки у часі давно ваблять людство. Вони з’являються в кіно, літературі, наукових дебатах і навіть у філософських суперечках. Та якщо подорожі у майбутнє здаються відносно логічними, то повернення у минуле — справжній лабіринт парадоксів. Одним з найвідоміших є приклад з потенційною зміною ключових подій минулого. Але нове дослідження дає несподівану відповідь.
Парадокси часу — це не фатально
Фізик Лоренцо Гавассино з Вандербільтського університету вважає, що з наукової точки зору ці парадокси — не такі вже й загрозливі. У своїй роботі він звернувся до квантової механіки та ентропії — понять, що пояснюють напрямок часу. У термодинаміці ентропія вважається рушієм часу: упорядковані системи природно переходять у більш хаотичний стан. Але що, як система раптом почне «рухатись назад»?
Ентропія проти стріли часу
Ми визначаємо минуле й майбутнє завдяки спогадам та причинно-наслідковим зв’язкам. Але закони фізики — симетричні. З погляду рівнянь, вони працюють однаково в обидві сторони. Саме це дає підґрунтя для замкнутих часових кривих — коли подія повертається до своєї початкової точки. Наприклад, корабель може стартувати з точки А, повернутись у часі й знову опинитись у точці А.
У таких умовах ентропія має поводитись інакше. Якщо мандрівник повертається в минуле, її зростання має припинитись або навіть зменшитись. Звісно, з погляду класичної фізики це неможливо. Але квантова механіка пропонує новий підхід.
Квантова невизначеність — рятівний механізм
Гавассино доводить, що квантова невизначеність заважає ентропії неконтрольовано зростати при русі назад у часі. Система ніби замикається сама на себе. Тобто, навіть якщо ви розчавите бабку в доісторичному лісі, Всесвіт може «переписати» наслідки так, що це не вплине на ланцюг подій у майбутньому. Можливо, створиться окрема гілка реальності, де ваші дії мають значення, але не зачіпають вашу «рідну» часову лінію.
У деяких фантастичних творах пропонували ідею про біосканер, який перевіряє, чи щось не змінилося в результаті мандрівки. Якщо так — мандрівника повертають трохи раніше для «перепроходження» місії. Схоже, що наука наблизилась до пояснення подібних концепцій реальними рівняннями.
Що це означає для подорожей у часі
Майбутні подорожі можуть виглядати зовсім не так, як ми уявляли. Замість одномоментного переміщення з точки А до точки Б у минулому, мандрівник буде частиною складної петлі подій. Його пам’ять може змінюватися або навіть стиратись. Це відкриває нові горизонти у сфері етичних та філософських міркувань. Чи відповідальні ми за дії, які можемо не пам’ятати? Чи можливе виправлення «історичних помилок»?
Ось кілька цікавих можливостей, які випливають із дослідження:
- Подорожі в минуле не спричиняють катастроф, а ведуть до виникнення нових варіантів розвитку подій.
- Ентропія у замкненому часовому контурі може поводитись «коректно» — і це робить подорож у минуле фізично можливою.
Робота Лоренцо Гавассино не перетворить вашу Tesla на машину часу вже завтра, але вона серйозно змінює погляд на те, як працює Всесвіт. Якщо ми правильно розуміємо механіку часу, то подорожі в минуле — не лише тема для блокбастерів, а й реальний напрямок наукових досліджень. А там, де з’являється теорія, згодом з’являються й технології.
Можливо, вже наступне покоління мандрівників вирушатиме не лише на інші континенти, а й у далеке минуле — з квантовим компасом замість валізи.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.