Історія людського виживання сповнена дивовижних випадків, коли людина, опинившись у смертельно небезпечних умовах, демонструє неймовірну стійкість. Одним із таких випадків стала історія китайського моряка Пун Ліма, який провів 133 дні у відкритому океані після корабельної аварії під час Другої світової війни. Це розповідь про те, як він вижив, що їв і які випробування довелося подолати.
Корабельна катастрофа
У 1942 році Пун Лім служив на британському торговому судні SS Benlomond, яке прямувало з Кейптауна до Нью-Йорка. В Атлантичному океані, приблизно за 1200 км від узбережжя Бразилії, корабель атакувала німецька підводний човен. Судно миттєво пішло на дно, потягнувши за собою майже всю команду. Вижити вдалося лише кільком морякам.
Пун Ліму вдалося знайти рятувальний пліт. На щастя, на ньому були базові запаси: трохи печива, 40 літрів води, шоколад, мішок цукру, сигнальні ракети, факели й тент для захисту від сонця. Проте цього вистачило ненадовго, і моряк змушений був шукати інші способи виживання.
Відчай та боротьба за життя
Спочатку він сподівався, що його швидко знайдуть рятувальники. Але через постійну небезпеку атак підводних човнів англійці не стали патрулювати цей район. До того ж течія віднесла пліт далеко від судноплавних маршрутів.
Одного разу поряд із Пун Лімом сплив підводний човен із незнайомим біло-зеленим прапором. Люди на борту піднялися на палубу, покурили та, помітивши його, лише посміялися й зникли під водою. Шанс на порятунок був втрачений.
Їжа та вода: як вижити у відкритому морі
Коли запаси їжі закінчилися, Пун Лім почав ловити рибу. Як снасті він використав корабельну мотузку, а рибальські гачки виготовив із пружин ліхтаря. Ловив також птахів, які сідали на пліт відпочити. Найбільшою здобиччю стала невелика акула. Витягнувши її на борт, він розбив їй голову металевим глеком. Її м’ясо він в’ялив на сонці, а плавники – делікатес у китайській кухні – зберіг для майбутнього.
Головною проблемою була питна вода. Опадів майже не було, тож він збирав дощову воду, коли це було можливо. Крім того, він дізнався, що рідина всередині риби прісна, адже морські риби позбуваються солі через спеціальні клітини в зябрах та кишківнику. Виживання у морі перетворилося на науку.
Боротьба з природою
Протягом кількох місяців Пун Лім повністю залежав від океану. Він не міг керувати плотом, тому дрейфував за течією. Часом починалися шторми, і йому доводилося міцно прив’язувати себе до плота, щоб не загубитися у хвилях.
Одного разу він побачив американський корабель, але в цей момент почався шторм, і пліт знову віднесло у невідомому напрямку. Проте, згодом з’явилися ознаки того, що берег близько: вода змінила колір, а в небі почали кружляти чайки.
Довгоочікуване спасіння
У квітні 1943 року Пун Ліма помітили троє бразильських рибалок. Вони підібрали виснаженого моряка й доставили на берег. Чоловік втратив 9 кілограмів, але зміг самостійно йти. Він став живою легендою виживання.
Після порятунку він отримав британський орден за мужність і неймовірну силу духу. Його історію використовували у військових навчаннях як приклад того, що людина здатна витримати навіть найекстремальніші умови.
Історія Пун Ліма – це доказ того, що можливості людського організму набагато ширші, ніж ми уявляємо. Виживання в океані без зв’язку, сучасних технологій і допомоги – це справжній подвиг. Ця історія нагадує, що ніколи не можна здаватися, навіть якщо ситуація здається безнадійною.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
