Табак, який завезли з Америки у XV столітті, здався європейцям чимось загадковим і навіть небезпечним. Ще на початку його сприймали як лікувальний засіб, але з часом він став джерелом розваги, символом статусу і навіть приводом для переслідувань. Як цей «заморський лист» став частиною повсякденного життя в Європі, попри заборони, боротьбу з ним та численні стереотипи?
Перші кроки табаку в Європі
Все почалося 15 березня 1496 року, коли до португальського порту прибув корабель із табаком у трюмах. Ця рослина потрапила на європейську землю завдяки експедиції Христофора Колумба. За легендою, сам Колумб не надав значення листям, які подарували йому місцеві жителі, і навіть збирався їх викинути. Але його супутники все ж вирішили зберегти незвичний вантаж. З цього моменту почалося завоювання Європи табаком.
Спочатку табак не був надто популярним. Його курців в Іспанії та Португалії звинувачували у зв’язках із дияволом, а інквізиція жорстко карала за використання «диявольської трави». Та навіть ці суворі міри не зупинили його поширення: табак швидко здобув популярність серед моряків і торговців, які бачили в ньому не лише товар, але й засіб від стресу.
Раннє застосування табаку
У XVI столітті табак почали культивувати в Західній Європі. Лікарі того часу вважали його панацеєю від багатьох хвороб. У 1561 році французький посол Жан Ніко подарував королеві Франції Катерині Медичі табак як ліки від мігрені. Його ім’я дало назву роду рослин Nicotiana. Табак не лише курили, але й нюхали, заварювали як чай, робили компреси. Він вважався засобом від головного болю, зубного болю та навіть важких захворювань.
Іспанський лікар Ніколас Мондарес у 1571 році опублікував працю про цілющі властивості рослин Нового Світу, де зазначив, що табак лікує від 36 хвороб. Це ще більше сприяло популяризації нового продукту. До кінця XVI століття табак уже вирощували на плантаціях Бельгії, Італії, Іспанії та Англії. Також він проник у Туреччину, а згодом — і до Сибіру.
Заборони та боротьба із табаком
Популярність табаку не всім була до вподоби. Влада й церква намагалися зупинити поширення «бісівського зілля». У Великій Британії курців прирівнювали до чаклунів і карали стратою, а в Росії часів царя Михайла Федоровича за куріння могли відправити у заслання або навіть стратити. Великі пожежі в містах, як-от у Москві 1634 року, ще більше підштовхнули до заборон.
Та все змінилося з приходом до влади Петра І. Табак став легальним продуктом, його продаж контролювався державою. Куріння трубок стало навіть частиною етикету. У XVIII столітті табак курили в кожній європейській країні, а згодом і за межами Європи. Відомі торговці табаком, такі як сер Уолтер Релі, висаджували величезні плантації у Вірджинії та інших колоніях, що сприяло розвитку міжнародної торгівлі.
Соціальна роль табаку
У XVII-XVIII століттях табак став символом статусу. Багаті люди використовували спеціальні трубки, виготовлені з дорогих матеріалів. Наприклад, маркіза де Помпадур мала колекцію з понад 300 курильних трубок. Табак також поширювався серед військових. Під час війни за незалежність США американці використовували його як засіб розрахунку з французькими кредиторами.
Проте вже наприкінці XVIII століття з’явилися перші дослідження про шкоду куріння. Французький медик Людовика XIV назвав табак «ящиком Пандори», що відкриває шлях до невідомих хвороб. Водночас економічний вплив табаку був настільки великим, що жодна країна не могла собі дозволити повністю відмовитися від його виробництва чи продажу.
Історія табаку — це історія пристрасті, що змінила світ. Він пройшов шлях від лікувального засобу до джерела розваг і залежності. Табак став частиною культури, економіки та повсякденного життя. Попри сучасну боротьбу з курінням, його вплив на суспільство відчутний і досі.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
