Як Європа підсіла на табак

Табак, який заве­зли з Америки у XV сто­літ­ті, здав­ся євро­пей­цям чимось загад­ко­вим і навіть небез­пе­чним. Ще на поча­тку його спри­йма­ли як ліку­валь­ний засіб, але з часом він став дже­ре­лом роз­ва­ги, сим­во­лом ста­ту­су і навіть при­во­дом для пере­слі­ду­вань. Як цей «замор­ський лист» став части­ною пов­сяк­ден­но­го життя в Європі, попри забо­ро­ни, бороть­бу з ним та числен­ні стереотипи?

Перші кроки табаку в Європі

Все поча­ло­ся 15 бере­зня 1496 року, коли до пор­ту­галь­сько­го порту при­був кора­бель із таба­ком у трю­мах. Ця росли­на потра­пи­ла на євро­пей­ську землю зав­дя­ки екс­пе­ди­ції Христофора Колумба. За леген­дою, сам Колумб не надав зна­че­н­ня листям, які пода­ру­ва­ли йому місце­ві жите­лі, і навіть зби­рав­ся їх вики­ну­ти. Але його супу­тни­ки все ж вирі­ши­ли збе­рег­ти незви­чний ван­таж. З цього момен­ту поча­ло­ся заво­ю­ва­н­ня Європи табаком.

Спочатку табак не був надто попу­ляр­ним. Його кур­ців в Іспанії та Португалії зви­ну­ва­чу­ва­ли у зв’язках із дия­во­лом, а інкві­зи­ція жорс­тко кара­ла за вико­ри­ста­н­ня «дия­воль­ської трави». Та навіть ці суво­рі міри не зупи­ни­ли його поши­ре­н­ня: табак швид­ко здо­був попу­ляр­ність серед моря­ків і тор­гов­ців, які бачи­ли в ньому не лише товар, але й засіб від стресу.

Раннє застосування табаку

У XVI сто­літ­ті табак поча­ли куль­ти­ву­ва­ти в Західній Європі. Лікарі того часу вва­жа­ли його пана­це­єю від бага­тьох хво­роб. У 1561 році фран­цузь­кий посол Жан Ніко пода­ру­вав коро­ле­ві Франції Катерині Медичі табак як ліки від мігре­ні. Його ім’я дало назву роду рослин Nicotiana. Табак не лише кури­ли, але й нюха­ли, зава­рю­ва­ли як чай, роби­ли ком­пре­си. Він вва­жав­ся засо­бом від голов­но­го болю, зубно­го болю та навіть важ­ких захворювань.

Іспанський лікар Ніколас Мондарес у 1571 році опу­блі­ку­вав працю про цілю­щі вла­сти­во­сті рослин Нового Світу, де зазна­чив, що табак лікує від 36 хво­роб. Це ще біль­ше спри­я­ло попу­ля­ри­за­ції ново­го про­ду­кту. До кінця XVI сто­лі­т­тя табак уже виро­щу­ва­ли на план­та­ці­ях Бельгії, Італії, Іспанії та Англії. Також він про­ник у Туреччину, а зго­дом — і до Сибіру.

Заборони та боротьба із табаком

Популярність таба­ку не всім була до впо­до­би. Влада й цер­ква нама­га­ли­ся зупи­ни­ти поши­ре­н­ня «бісів­сько­го зілля». У Великій Британії кур­ців при­рів­ню­ва­ли до чаклу­нів і кара­ли стра­тою, а в Росії часів царя Михайла Федоровича за курі­н­ня могли від­пра­ви­ти у засла­н­ня або навіть стра­ти­ти. Великі поже­жі в містах, як-от у Москві 1634 року, ще біль­ше під­штов­хну­ли до заборон.

Та все змі­ни­ло­ся з при­хо­дом до влади Петра І. Табак став легаль­ним про­ду­ктом, його про­даж кон­тро­лю­вав­ся дер­жа­вою. Куріння тру­бок стало навіть части­ною ети­ке­ту. У XVIII сто­літ­ті табак кури­ли в кожній євро­пей­ській кра­ї­ні, а зго­дом і за межа­ми Європи. Відомі тор­гов­ці таба­ком, такі як сер Уолтер Релі, виса­джу­ва­ли вели­че­зні план­та­ції у Вірджинії та інших коло­ні­ях, що спри­я­ло роз­ви­тку між­на­ро­дної торгівлі.

Соціальна роль табаку

У XVII-XVIII сто­лі­т­тях табак став сим­во­лом ста­ту­су. Багаті люди вико­ри­сто­ву­ва­ли спе­ці­аль­ні труб­ки, виго­тов­ле­ні з доро­гих мате­рі­а­лів. Наприклад, мар­кі­за де Помпадур мала коле­кцію з понад 300 куриль­них тру­бок. Табак також поши­рю­вав­ся серед вій­сько­вих. Під час війни за неза­ле­жність США аме­ри­кан­ці вико­ри­сто­ву­ва­ли його як засіб роз­ра­хун­ку з фран­цузь­ки­ми кредиторами.

Проте вже напри­кін­ці XVIII сто­лі­т­тя з’явилися перші дослі­дже­н­ня про шкоду курі­н­ня. Французький медик Людовика XIV назвав табак «ящи­ком Пандори», що від­кри­ває шлях до неві­до­мих хво­роб. Водночас еко­но­мі­чний вплив таба­ку був настіль­ки вели­ким, що жодна кра­ї­на не могла собі дозво­ли­ти пов­ні­стю від­мо­ви­ти­ся від його виро­бни­цтва чи продажу.

Історія таба­ку — це істо­рія при­стра­сті, що змі­ни­ла світ. Він про­йшов шлях від ліку­валь­но­го засо­бу до дже­ре­ла роз­ваг і зале­жно­сті. Табак став части­ною куль­ту­ри, еко­но­мі­ки та пов­сяк­ден­но­го життя. Попри суча­сну бороть­бу з курі­н­ням, його вплив на суспіль­ство від­чу­тний і досі.