Відбійна течія: небезпека, яку легко перехитрити

Зазвичай, коли ми дізна­є­мо­ся про те, що хтось пото­нув у морі біля пляжу, то зві­сно, напро­шу­є­ться сам собою лише один висно­вок: ця люди­на не вміла пла­ва­ти або ж, випив­ши енну кіль­кість алко­го­лю, вирі­ши­ла освіжитися.

Не дивно: тим, хто добре пла­ває або навіть про­сто може досить упев­не­но три­ма­ти­ся на воді, важко зро­зу­мі­ти, яким чином потра­пи­ти в біду, де часом смі­шна гли­би­на і в будь-який момент можна стати на дно. Але тра­пля­ю­ться випад­ки, коли при­чи­ною біди стає зов­сім не алко­голь чи нев­мі­н­ня плавати.

На будь-якому мор­сько­му узбе­реж­жі, чи то Мексиканська зато­ка, чи то Чорне море, чи то лагу­на на остро­ві Балі, можна спо­сте­рі­га­ти дуже небез­пе­чне, але мало­ві­до­ме явище — від­бій­ну течію (зво­ро­тню), яку нерід­ко нази­ва­ють ще «тягу­ном» і «ріпом» (від англій­сько­го rip current).

Для тих, хто знає про це явище і має уяв­ле­н­ня, що саме потрі­бно роби­ти, опи­нив­шись у зоні його впли­ву, осо­бли­вої небез­пе­ки воно, як пра­ви­ло, не ста­но­вить. А ось ті, хто ніко­ли не чув і, від­по­від­но, не знає, що потрі­бно роби­ти, можуть не впо­ра­ти­ся з від­бій­ною течі­єю, навіть якщо є пер­шо­кла­сни­ми плавцями.

Що ж це таке? Уявіть: ви пли­ве­те від бере­га, потім повер­та­є­те назад, але досяг­ти бере­га не може­те, незва­жа­ю­чи на те, що нама­га­є­те­ся пли­сти, скіль­ки є сили. Ви немов «тупцю­є­те» на одно­му місці або ж, у гір­шо­му випад­ку, від­чу­ва­є­те, що вас потро­ху від­но­сить від бере­га все далі й далі. Спроби щось змі­ни­ти ні до чого не при­во­дять, сили тануть, і ви, при­ро­дно, почи­на­є­те панікувати.

Для того щоб навчи­ти­ся справ­ля­ти­ся з таким яви­щем, необ­хі­дно спо­ча­тку зро­зу­мі­ти, як утво­рю­є­ться ріп. Це різно­вид мор­ської (оке­а­ні­чної) течії; її голов­на від­мін­на риса поля­гає в тому, що вона зав­жди руха­є­ться під пря­мим кутом до бере­го­вої лінії. Ріпи утво­рю­ю­ться під час від­то­ку води від бере­га після припливу.

Як не дивно, най­біль­шу небез­пе­ку ста­нов­лять від­бій­ні течії на міл­ко­вод­ді з поло­ги­ми бере­га­ми, де утво­рю­ю­ться піща­ні коси, міли­ни, острів­ці. Таких місць дуже бага­то, напри­клад, в Азовському морі. На таких ділян­ках вода, повер­та­ю­чись у море під час від­ли­ву, зустрі­чає на сво­є­му шляху пере­шко­ди — піща­ні коси. Протока, що з’єд­нує море з лима­ном, зазви­чай дуже вузь­ка, а тому тиск води в момент від­ли­ву бага­то­ра­зо­во поси­лю­є­ться. У резуль­та­ті утво­рю­є­ться потік, швид­кість руху якого ста­но­вить до 3 м/​с.

Відбійна течія становить із береговою лінією прямий кут

Таким чином, під час при­пли­ву біля само­го бере­га через певну від­стань з’яв­ля­ю­ться «кори­до­ри». Хвилі при­но­сять водну масу, яка потім повер­та­є­ться в море з різною швид­кі­стю, утво­рю­ю­чи ріпи.

Як пра­ви­ло, шири­на «кори­до­ру» ріпа — неве­ли­ка, не біль­ше двох-трьох метрів. Швидкість руху води цим «кори­до­ром» ста­но­вить близь­ко 4−−5 км/​год. Такі ріпи не ста­нов­лять жодної небез­пе­ки, зокре­ма для тих, хто абсо­лю­тно не вміє три­ма­ти­ся на воді. Але бува­ють ріпи зав­шир­шки близь­ко 50 м, зав­довж­ки до 500 м і біль­ше, а швид­кість води може дося­га­ти 15 – 20 км/​год! Ось такі ріпи дій­сно можуть ста­но­ви­ти сер­йо­зну загро­зу навіть для досвід­че­них плавців.

Щоб не потрапити в ріп, потрібно знати, як його розпізнати

Отже, ріп має такі ознаки:

• Від бере­га в море пер­пен­ди­ку­ляр­но бере­гу йде добре помі­тна смуга виру­ю­чої води;
• На міли­нах видно зони з водою іншо­го кольо­ру або з водою, покри­тою піною;
• Біля бере­га добре помі­тна ділян­ка з водою, яка постій­но несе піну, мор­ські водо­ро­сті, буль­ба­шки у напрям­ку від бере­га в море;
• Приливну хвилю в кіль­кох місцях пере­ри­ває смуга зав­шир­шки від 5 до 10 м.

Якщо ви поба­чи­ли якісь зазна­че­ні озна­ки, то вам поща­сти­ло: щоб уни­кну­ти небез­пе­ки, доста­тньо не захо­ди­ти у воду в цьому місці. Проте вра­хуй­те, що 80% ріпів, які спон­тан­но утво­рю­ю­ться, візу­аль­но роз­пі­зна­ти немо­жли­во. Ті, хто не вміє пла­ва­ти, зазви­чай захо­дять у воду до пояса або до гру­дей і пле­ска­ю­ться у воді, ні про що не підо­зрю­ю­чи. Але оскіль­ки від­бій­на течія вини­кає біля само­го бере­га, ріп може під­хо­пи­ти і поне­сти у від­кри­те море навіть з міли­ни. Тому, якщо ви не вмі­є­те пла­ва­ти, не купай­те­ся поо­дин­ці і постав­те­ся сер­йо­зно до попе­ре­джу­валь­них чер­во­них пра­пор­ців і зна­ків на пляжі.

Як поводитися, якщо ви потрапили у відбійну течію

• Головне — збе­ре­жіть спо­кій. Пам’ятайте, що люди, які зна­ють, що потрі­бно роби­ти, опи­нив­шись у ріпі, ряту­ю­ться пра­кти­чно завжди.
• Розумно витра­чай­те енер­гію. Відчайдушно греб­ти проти течії немає жодно­го сенсу — сили втра­ти­те, але в кра­що­му разі зали­ша­ти­ме­те­ся на місці. Плисти потрі­бно в бік, не до бере­га, а вздовж нього. Як пра­ви­ло, ріпи вузь­кі, лише кіль­ка метрів зав­шир­шки, і якщо руха­ти­ме­те­ся вбік, то швид­ко виберетеся.
• У про­це­сі руху ана­лі­зуй­те ситу­а­цію. Якщо ви пли­ве­те вбік і не сто­ї­те на місці, але течія не при­пи­ня­є­ться, зна­чить, ви потра­пи­ли в широ­кий ріп, від 20 м. Не пані­куй­те. Широкий ріп неве­ли­кий за про­тя­жні­стю, і за кіль­ка хви­лин течія зупи­ни­ться. Відпливіть на 50 – 100 метрів убік і спо­кій­но повер­тай­те­ся на берег.

Запам’ятайте

1. Ріп не потя­гне на дно, тому що це не вир і не вирва. Верхній шар води, який руха­є­ться з вели­кою швид­кі­стю, тягне від бере­га по поверх­ні, а не на глибину.
2. Максимальна шири­на ріпа — 50 м, але, як уже гово­ри­ло­ся, такі ріпи тра­пля­ю­ться рідко. Зазвичай доста­тньо про­пли­сти вздовж бере­го­вої лінії 20 – 25 м, щоб випли­сти із зони від­бій­ної течії.
3. Течія дуже скоро слаб­шає і втра­чає силу в тому місці, де роз­би­ва­ю­ться хвилі. Серфери нази­ва­ють таке місце line up, воно роз­та­шо­ва­не зазви­чай на від­ста­ні не біль­ше ніж 100 м від берега.