Парижський Лувр: найзнаменитіший музей планети

Найзнаменитіший музей планети, символ Парижа, гордість Франції… все вірно – це Лувр. А ще… уявіть собі 22 футбольних поля разом; заповніть цей простір десятками тисяч скульптур, картин, ювелірних прикрас, зразків кераміки та декору – словом, усім, що створило людство за останні 5 тис. років; уявіть, що щодня цією територією марширують дві піхотні дивізії (25-30 тис. осіб). Так ось – це теж Лувр.

Чому Лувр варто відвідати

Майже 10 млн людей щороку прагнуть до Лувру не лише заради Мони Лізи та Венери Мілоської. Музей пропонує для огляду 35 000 полотен, статуй, фресок, гравюр, естампів. І це лише мала частина: загалом у фондах музею їх третина мільйона (картина в середньому експонується три місяці, а потім вирушає в запасник, щоб уникнути псування – атмосфера в публічних залах шкодить збереженню полотен). Якщо ви сильні, витривалі і готові витратити на огляд до 10 годин – кожному експонату дістанеться не більше секунди вашого часу. Звідси логічний висновок: планувати огляд потрібно заздалегідь (і заодно розлучитися з ідеєю оглянути все).

Звичайно, похід до музею не полярна експедиція, але ретельна підготовка все-таки дуже бажана. І починається вона з вибору цілей.

Хоча в експозиціях Лувру здебільшого дотримуються “хронологічних” і “національних” принципів, є й численні винятки. Річ у тім, що колекції, передані в дар Лувру, виставляються цілком – з поваги до дарувальників. Тому не дивуйтеся, якщо картини улюбленого художника вам-таки доведеться “виловлювати” по одній.

Ось основні розділи музею:

• Стародавній Схід (мистецтво і культура Ірану, Месопотамії та Леванту. У цій колекції міститься стела з висіченими законами Хаммурапі – найдавніший пам’ятник правовій державі);
• Стародавній Єгипет (включно з елліністичним і римським періодами. За всесвітньо відомим сфінксом – сюди);
• Стародавні Греція і Рим (тут же експонується етруська колекція пам’яток – аналогів їй у світі просто немає);
• Мистецтво ісламу (порівняно нова колекція, відкрита для публіки лише 2003 р.);
• Скульптури (майже неосяжне зібрання французьких та італійських статуй – від 6 до середини 19 століть);
• Декоративно-прикладне мистецтво (посуд, меблі, гобелени, ювелірні прикраси і знову-таки скульптури – наприклад, знаменита кінна статуя Карла Великого);
• Графічне мистецтво: малюнки, гравюри, естампи… словом, все те, що не писалося маслом або аквареллю по полотну (найбільша колекція музею);
• Живопис: крім усім відомої Джоконди – ще 4 картини Леонардо да Вінчі, а також полотна Рафаеля, Тиціана, Корреджо, Ель Греко, Гойї, Делакруа і сотень інших (загалом близько 6 тис. експонатів).

“Мадам, же шерш Карусель”, або як потрапити до Лувру без черги

Вхід через скляну піраміду тому й назвали центральним, що він не єдиний. Якщо ви заздалегідь придбали квиток, то можете скористатися окремим входом: він розташований навпроти піраміди в проході до Пале-Рояля – просто тримайте курс у бік Ріволі. Якщо ж квитки заздалегідь не куплені, а витрачати час на чергу не хочеться, вихід однаково є: потрапити до Лувру можна через нижній поверх торгового центру Caroussel du Louvre. Якщо заблукали, просто скажіть будь-якому перехожому: “Же шерш Карусель дю Лувр, силь ву пле” – вам обов’язково допоможуть.

Як не заблукати в Луврі

Перш за все, потрібно роздобути поверховий план. Це нескладно, його безкоштовно роздають на кожному вході – головне, на емоціях не забути про нього. Якщо ж з якоїсь причини розжитися шпаргалкою не вдалося, ось кілька порад:

Античні зали (плюс Схід і Єгипет) в основному займають перший поверх, живопис і прикладне мистецтво – другий і третій.

Французькі твори мистецтва (знов-таки в основному) зосереджені в північному крилі Лувру (“крило Рішельє”), італійські, включно з Джокондою, – у південному (“крило Деон”, другий поверх).

Крім трьох надземних поверхів, є і четвертий – цокольний. Його майже не відвідують туристи. А даремно! Адже саме там ще можна побачити збережену частину “старого Лувру” – фрагменти стін фортеці 12 століття. І не тільки побачити, а й доторкнутися до них.

Не забувайте про те, що французи називають поверхи інакше, ніж ми. Перший поверх у Франції – “ре-де-шосе” (rez-de-chaussée на покажчиках), перший поверх – наш другий і т. д.

Про неминуче

Навіть якщо захочете, Джоконди вам майже напевно не оминути – всі покажчики Лувру наполегливо вказують шлях до неї. Місце експозиції ви теж напевно визначите відразу – за величезним натовпом у залі.

Люди тісняться біля картини завжди, і безглуздо чекати кінця напливу – доведеться дивитися так. Після кількох спроб вандалізму Джоконду вкрили бронесклом, звідси вистраждана порада – ставайте точно навпроти, інакше замість картини ви милуватиметеся відблисками. Також не сподівайтеся довгий час стояти перед Джокондою – у залі чергує охоронець, який стежить за тим, щоб одні відвідувачі не затримували інших. Утім, не виключено, що Мона Ліза захоче посміхнутися саме вам – адже для цього вистачить і секунди.