Києво-Печерська лавра: головна православна святиня

Києво-Печерська лавра – найдавніша і одна з головних православних святинь, унікальний монастирський комплекс, аналогів якому більше немає у світі. Це перший монастир на території Київської Русі, тут збереглися практично в первозданному вигляді храми, зведені ще в 11 столітті.

По суті, Києво-Печерська лавра – це справжнє містечко в серці Києва, тут розташовано чотирнадцять православних храмів, чоловічий монастир, сім музеїв, одна з перших на Русі друкарень тощо. Лавра перекладається з грецької як “вулиця”, такої назви удостоювалися далеко не всі монастирі, і говорила вона про їхні масштаби і величезну важливість.

Поступово Церква Успіння Пресвятої Богородиці та чернечі келії утворили монастир. У 1688 році монастир набув статусу лаври, тобто монастиря велелюдного, важливого, що перебуває під безпосереднім веденням священного синоду. Намісники лаври отримують сан архімандрита.

Багато століть лавра зазнавала набігів і нападів, кілька разів була зруйнована, але її відновлювали знову і знову. Її грабували половці, турки, кримські татари, а пожежею 1718 р. було знищено бібліотеку монастиря і багато документів.

Головна цінність лаври – мощі преподобних отців і обраних мирян – наприклад, тут з XIV ст. знаходиться усипальниця багатьох князівських і знатних родів, а також могила Петра Аркадійовича Столипіна. Сюди часто привозять відомі й дуже давні чудотворні ікони – наприклад, ікону Успіння Божої Матері.

За радянських часів на території Лаври було організовано Всеукраїнське музейне містечко: тут розмістилася Державна історична бібліотека України (перебуває тут донині), а також Музей книги, Музей історичних коштовностей тощо. У Другу світову Лаврі було завдано чималої шкоди, підірвано Успенський собор, розграбовано скарбниці монастиря. Однак до святкування Тисячоліття хрещення Русі та в наступні роки багато чого було відновлено і відтворено.

Сьогодні лавра підрозділяється на Верхню і Нижню, до останньої відносять наземний історико-культурний комплекс, а Нижня лавра – це нині діючий чоловічий монастир і власне печери, які, зі свого боку, також розрізняють на Ближні (загальна довжина 313 метрів) і Дальні (293 метри). Взагалі ж, за деякими відомостями, ці печери більші за розмірами та мають розгалужену систему підземних ходів, що пролягають під водами Дніпра і навіть з’єднують монастир із монастирями довколишніх міст.

Печери лаври

Але найцінніші скарби лаври знаходяться під землею, на глибині від п’яти до п’ятнадцяти метрів, саме там без малого тисячу років тому оселився засновник монастиря монах Антоній. У підземних печерах розміщуються келії, де ченці проводили своє життя в молитвах за простих людей, а також покояться мощі святих. Серед них особливо слід відзначити три мироточиві глави, миро (або єлей) яких має зцілювальні властивості та допомагає всім, хто приходить до лаври з вірою.

Примітно, що коли з 1917 по 1988 рік радянська влада зробила з монастиря музей, ці глави перестали мироточити, але щойно монастир став знову функціонувати, глави знову замироточили. Також на території лаври знаходяться могили багатьох легендарних особистостей, наприклад, Іллі Муромця, Нестора Літописця і навіть Петра Столипіна.

Історія та особливості

Усі храми будувалися на кошти київських князів, які часто бували в лаврі, а дехто з них навіть стриглися в ченці, як-от князь чернігівський Святослав Давидович, що став згодом ченцем Святошею. Сюди за благословенням приїжджали такі монархи, як Петро Перший, Катерина Друга, Микола Другий та інші. Саме тут створювався головний літопис Київської Русі – “Повість минулих літ”.

Життя лаври сьогодні

Сьогодні лавра займає площу близько тридцяти гектарів, свій сучасний вигляд вона набула лише наприкінці 18 століття, коли монастир відновили після сильної пожежі, саме тоді звели кам’яну стіну, а головний Свято-Успенський собор набув нового фасаду в найкращих традиціях українського бароко.

Києво-Печерська лавра включена до Списку Всесвітньої культурно-історичної спадщини ЮНЕСКО. Потрапити сюди можна щодня.