Сенсаційна правда про Статую Свободи: те, про що ви не знали

Статуя Свободи — це не про­сто мону­мент у Нью-Йорку. Вона стала сим­во­лом надії, сво­бо­ди й демо­кра­тії для міль­йо­нів людей у всьо­му світі. Але чи зна­є­те ви, що за її ство­ре­н­ням сто­їть без­ліч захо­пли­вих істо­рій, архі­те­ктур­них від­крит­тів та навіть міфів? Запрошуємо вас у подо­рож у світ, де істо­рія та леген­ди пере­плі­та­ю­ться, щоб ство­ри­ти один із най­ве­ли­чні­ших сим­во­лів людства.

Архітектурний шедевр: як була створена Статуя Свободи

Статуя Свободи, або як її офі­цій­но нази­ва­ють «Свобода, що осяює світ», є резуль­та­том тісної спів­пра­ці між Францією та США. Внутрішній кар­кас мону­мен­та роз­ро­бив інже­нер Гюстав Ейфель, автор зна­ме­ни­тої Ейфелевої вежі. Завдяки його уні­каль­ній кон­стру­кції ста­туя може витри­му­ва­ти ура­ган­ні вітри й силь­ні пого­дні навантаження.

Оболонка ста­туї скла­да­є­ться з тон­ких листів міді зав­тов­шки лише 2,4 мм. Загальна вага мідної обшив­ки ста­но­вить близь­ко 31 тонни, а загаль­на вага всієї кон­стру­кції — близь­ко 225 тонн.

Історія створення: хто і навіщо подарував Америці цей монумент

Ідея ство­ре­н­ня сим­во­лу Свободи нале­жа­ла фран­цузь­ко­му юри­сту Едуару Рене де Лабуле, який був вели­ким при­хиль­ни­ком аме­ри­кан­ської демо­кра­тії. Втілити цю ідею у життя взяв­ся скуль­птор Фредерік Огюст Бартольді.

Робота над ста­ту­єю роз­по­ча­ла­ся у 1875 році в Парижі. Спочатку були зібра­ні голо­ва та факел, які пред­ста­ви­ли на Всесвітній вистав­ці у Філадельфії в 1876 році для збору коштів. Завдяки кам­па­нії газе­тно­го магна­та Джозефа Пулітцера було зібра­но необ­хі­дні кошти для будів­ни­цтва постаменту.

У черв­ні 1885 року части­ни ста­туї в 214 ящи­ках були достав­ле­ні кора­блем «Isère» до Нью-Йорка. Остаточну збір­ку завер­ши­ли восе­ни 1886 року, і 28 жов­тня вона була уро­чи­сто відкрита.

Інтригуючі факти, які здивують кожного

• Перший колір Статуї Свободи був не зеле­ним, а яскра­во-мідним. Лише з часом, через оки­сле­н­ня, вона набу­ла свого відо­мо­го зеле­но­го відтінку.
• У коро­ні ста­туї сім про­ме­нів, що сим­во­лі­зу­ють сім морів і континентів.
• Оригінальний факел був замі­не­ний у 1984 році на новий — із позо­ло­че­но­го скловолокна.
• У ста­туї є вузь­ка гвин­то­ва дра­би­на з 354 схо­ди­нок, яка веде до коро­ни. Доступ до факе­ла було закри­то ще в 1916 році через вибух у пері­од Першої сві­то­вої війни.

Міфи та легенди навколо Статуї Свободи

Хоча Статуя Свободи є справ­жнім витво­ром мисте­цтва та інже­не­рії, нав­ко­ло неї вини­кло чима­ло міфів:

• Копія на Кубі: Дійсно, у Гавані є ста­туя, що нага­дує Статую Свободи, але вона наба­га­то менша й має інший стиль.
• Таємниче зна­че­н­ня факе­ла: Деякі тео­рії змови пов’я­зу­ють факел із масон­ською сим­во­лі­кою, але істо­ри­чних дока­зів цьому немає.
• Статуя захо­ва­на під зем­лею: Насправді основ­на части­на мону­мен­та зна­хо­ди­ться над поверх­нею, а його стій­кість забез­пе­чує ретель­но про­ду­ма­ний фундамент.

Символ надії для іммігрантів

Для міль­йо­нів іммі­гран­тів у кінці XIX — на поча­тку XX сто­лі­т­тя Статуя Свободи стала пер­шим сим­во­лом ново­го життя в Америці. Її вели­чна постать у Нью-Йоркській гава­ні була озна­кою того, що мрії про сво­бо­ду і можли­во­сті наре­шті стали реальністю.

Статуя Свободи — це біль­ше, ніж про­сто пам’я­тник. Це жива істо­рія, яка об’­єд­нує наро­ди, нади­хає серця та нага­дує про цін­ність сво­бо­ди й демо­кра­тії. Її істо­рія спов­не­на ціка­вих дета­лей, інже­нер­них від­крит­тів і навіть міфів, що лише додає їй осо­бли­во­го шарму. Побачити її хоч раз у житті — це від­чу­ти дотик до вели­кої мрії про сво­бо­ду для всьо­го людства.