Загадкове зростання Евереста: як річкове “піратство” допомогло найвищій горі світу
Гімалаї — це гігантська стіна Землі, створена титанічним зіткненням двох літосферних плит. Серед їхніх вершин — Джомолунгма, або Еверест, — справжній рекордсмен. З висотою 8849 метрів вона на 250 метрів вища за інші восьмитисячники. Проте, чому саме ця гора виявилася найвищою, залишалося таємницею — аж до сьогодні.
Останні наукові дослідження з Китаю та Великої Британії виявили несподівану відповідь: причина — у річці, яка повела себе абсолютно нестандартно. Йдеться про рідкісне гідрологічне явище під назвою “річкове піратство”. Саме воно вплинуло на підняття Джомолунгми — і продовжує це робити донині.
Річка, що пішла проти течії
Річка Арун — одна з найглибших у світі. Її шлях надзвичайно стрімкий: на відстані 35 км вона втрачає висоту майже на 7 км. Проте ще цікавішим є її минуле. Майже 90 тисяч років тому ця річка несподівано змінила свій шлях, порушивши загальний гідрологічний баланс регіону.
За словами дослідників, Арун у давнину була лише притокою більшої річки — Косі. Але з часом вона почала “перехоплювати” її води. Це явище називається “річковим піратством”: коли один водний потік змінює напрям і починає живитися за рахунок іншого. У результаті річка Арун зміцніла, набрала потужності й буквально прорізала собі новий шлях через головний хребет Гімалаїв.
Як вода підняла гору
Що відбувається, коли річка активно руйнує гірські породи? Земна кора стає легшою. Подібно до пробки, яка виринає з-під води, легша ділянка кори починає підніматися. У випадку з Еверестом — це саме те, що сталося.
Потужний потік Арун розмивав породи в районі геологічного розлому, вивільняючи величезні маси матеріалу. Цей процес призвів до реакції земної кори — вона почала компенсувати втрату маси вертикальним підняттям. Так частина хребта, де розташована Джомолунгма, стала зростати ще швидше.
Науковці підрахували, що частина сучасної висоти Евереста — від 15 до 50 метрів — зумовлена саме цією ерозійною активністю. Автор дослідження Сюй Хань пояснює: “Це реакція земної кори на нерівномірне розмивання — через вкарбування потоку в породу, посилене річковим захопленням вод.”
Related Posts
Чому інші вершини залишилися нижчими
Гімалаї мають багато восьмитисячників, проте жодна з них не досягла висоти Джомолунгми. Відповідь знову криється в гідрології. Решта річок регіону не зазнала подібних змін: вони залишилися у своїх долинах, з відносно стабільним потоком. Відтак, їх ерозійна дія була рівномірною, і не спричиняла локального підняття кори, як у випадку з Арун.
Ефект унікального “річкового піратства” дав Евересту фору, яку жодна інша гора в регіоні не змогла наздогнати.
Найвища точка планети все ще зростає
Попри те, що може здаватися, ніби гори — це щось стабільне і нерухоме, Джомолунгма продовжує змінюватися. Геодезичні дослідження показують, що її висота збільшується приблизно на 0,53 мм щороку.
Це зростання майже не помітне з року в рік, але за тисячі років воно складає десятки метрів. І все завдяки тій самій річці, яка колись “зрадила” своє русло й повела за собою геологічну історію регіону.
Ця історія — вражаючий приклад того, як водні потоки можуть впливати на формування ландшафту не менш, ніж тектонічні сили. Еверест став найвищою вершиною світу не лише через зіткнення плит, а й завдяки річці, яка вчинила гідрологічну революцію.
Дослідження показують, що природні явища, які здаються малопомітними або локальними, можуть мати гігантські наслідки. Історія Арун і Евереста — саме такий випадок.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
