Чому всі карти світу насправді спотворюють Землю: відповідь криється у формі планети

Більшість із нас із дитин­ства зви­кла до карти світу, яку бачи­ла в школі, атла­сах або в інтер­не­ті. Здається, що вона точно пере­дає роз­мі­ри країн, кон­ти­нен­тів і оке­а­нів. Насправді це не так. Будь-яка пло­ска карта неми­ну­че спо­тво­рює реаль­ну форму Землі, і пов­ні­стю уни­кну­ти цього неможливо.

Причина поля­гає в тому, що Земля має форму, близь­ку до кулі, тоді як папір, екран ком­п’ю­те­ра чи смар­тфо­на — пло­скі. Перенести сфе­ри­чну поверх­ню на пло­щи­ну без жодних змін немо­жли­во. Простий при­клад — апель­син: якщо зняти з нього шкір­ку й спро­бу­ва­ти роз­кла­сти її на столі, вона або пор­ве­ться, або дефор­му­є­ться. З кар­тою від­бу­ва­є­ться те саме.

Чому картографи не можуть створити ідеальну карту

У кар­то­гра­фії вико­ри­сто­ву­ють деся­тки різних спосо­бів пере­не­се­н­ня поверх­ні Землі на пло­щи­ну. Вони нази­ва­ю­ться кар­то­гра­фі­чни­ми про­є­кці­я­ми. Кожна з них має свої пере­ва­ги та недо­лі­ки: одна краще пере­дає площу мате­ри­ків, інша — їхню форму, третя — напрям­ки або відстані.

Саме тому уні­вер­саль­ної карти не існує. З мате­ма­ти­чної точки зору немо­жли­во одно­ча­сно точно збе­рег­ти площу, форму, від­ста­ні й кути на пло­скій карті. Кожен кар­то­граф зму­ше­ний шука­ти ком­про­міс зале­жно від того, для чого ство­рю­є­ться карта.

Чому Гренландія здається майже такою ж великою, як Африка

Найвідоміший при­клад спо­тво­ре­н­ня — карта в про­є­кції Меркатора. Вона була ство­ре­на ще в XVI сто­літ­ті й досі широ­ко вико­ри­сто­ву­є­ться в наві­га­ції та бага­тьох цифро­вих сервісах.

На такій карті тери­то­рії, роз­та­шо­ва­ні ближ­че до полю­сів, візу­аль­но збіль­шу­ю­ться. Саме тому Гренландія вигля­дає майже такою самою, як Африка. Насправді ж площа Африки ста­но­вить при­бли­зно 30,4 млн км², тоді як площа Гренландії — близь­ко 2,2 млн км². Іншими сло­ва­ми, Африка біль­ша майже у 14 разів, хоча на карті це зов­сім не очевидно.

Чому проєкція Меркатора стала такою популярною

Якщо ця карта настіль­ки спо­тво­рює світ, вини­кає логі­чне запи­та­н­ня: чому її вико­ри­сто­ву­ють уже кіль­ка століть?

Відповідь про­ста. Проєкція Меркатора дуже добре збе­рі­гає напрям­ки. Мореплавці могли про­кла­да­ти курс пря­мою ліні­єю на карті й руха­ти­ся, не змі­ню­ю­чи ком­па­сно­го напря­му. Саме ця осо­бли­вість зро­би­ла її неза­мін­ною для наві­га­ції, хоча для порів­ня­н­ня роз­мі­рів країн вона під­хо­дить зна­чно гірше.

Чи існують точніші карти

Сьогодні кар­то­гра­фи вико­ри­сто­ву­ють бага­то інших про­є­кцій. Наприклад, про­є­кція Галла — Пітерса точні­ше пере­дає площу дер­жав, а про­є­кція Робінсона ство­ре­на так, щоб загаль­ні спо­тво­ре­н­ня вигля­да­ли менш помі­тни­ми для люд­сько­го ока.

Втім, навіть вони не є іде­аль­ни­ми. Кожна карта лише по-сво­є­му роз­по­ді­ляє неми­ну­чі спо­тво­ре­н­ня. Саме тому вчені не гово­рять про «най­пра­виль­ні­шу» карту світу — існу­ють лише карти, які краще під­хо­дять для пев­них завдань.

А як щодо Google Maps

Багато хто вва­жає, що цифро­ві карти вже позбав­ле­ні цієї про­бле­ми. Насправді Google Maps також вико­ри­сто­вує варі­ант про­є­кції Меркатора. Такий під­хід дозво­ляє швид­ко мас­шта­бу­ва­ти карту й забез­пе­чує зру­чну навігацію.

Під час пере­гля­ду неве­ли­ких тери­то­рій ці спо­тво­ре­н­ня майже непо­мі­тні. Однак якщо поди­ви­ти­ся на всю пла­не­ту одра­зу, різни­ця в роз­мі­рах між еква­то­рі­аль­ни­ми та при­по­ляр­ни­ми регіо­на­ми стає очевидною.

Чому глобус залишається найточнішим

Якщо потрі­бно поба­чи­ти Землю без спо­тво­ре­н­ня форм і площ, най­кра­щим варі­ан­том зали­ша­є­ться зви­чай­ний гло­бус. Він най­то­чні­ше пока­зує вза­єм­не роз­та­шу­ва­н­ня мате­ри­ків, оке­а­нів і полю­сів, адже збе­рі­гає форму планети.

Недолік у нього лише один — гло­бус незру­чний для деталь­но­го вивче­н­ня вели­ких тери­то­рій або наві­га­ції. Саме тому в пов­сяк­ден­но­му житті люд­ство про­дов­жує кори­сту­ва­ти­ся кар­та­ми, попри їхні обмеження.

Те, що карти світу спо­тво­рю­ють Землю, не є помил­кою кар­то­гра­фів. Це наслі­док зако­нів гео­ме­трії: поверх­ню майже сфе­ри­чної пла­не­ти немо­жли­во без втрат пере­не­сти на пло­щи­ну. Саме тому одні кра­ї­ни на карті зда­ю­ться біль­ши­ми, інші — мен­ши­ми, а їхні форми можуть від­рі­зня­ти­ся від реальності.

Наступного разу, див­ля­чись на карту світу, варто пам’я­та­ти, що вона пока­зує не точну копію нашої пла­не­ти, а один із можли­вих спосо­бів зобра­зи­ти її на пло­скій поверхні.