Таємниці саркофагів Нотр-Даму: відкриття, що змінили історію

Після поже­жі 2019 року, що майже зни­щи­ла собор Нотр-Дам у Парижі, архе­о­ло­ги про­ве­ли мас­шта­бні роз­ко­пки, які стали справ­жнім про­ри­вом у вивчен­ні істо­рії цього місця. Серед зна­хі­док осо­бли­вої уваги заслу­го­ву­ють два свин­це­ві сар­ко­фа­ги, які від­кри­ли нові таєм­ни­ці минулого.

Початок археологічних робіт

Пожежа в Нотр-Дамі стала тра­ге­ді­єю сві­то­во­го мас­шта­бу, але також від­кри­ла нові можли­во­сті для дослі­дже­н­ня. Перш ніж роз­по­ча­ти рестав­ра­цій­ні робо­ти, вирі­ши­ли про­ве­сти архе­о­ло­гі­чні роз­ко­пки фун­да­мен­ту, що дозво­ли­ло зна­йти числен­ні арте­фа­кти, вклю­чно з двома свин­це­ви­ми сар­ко­фа­га­ми. Їх вияви­ли в зоні, де рані­ше про­хо­див водо­про­від XVIII століття.

Свинцеві сар­ко­фа­ги свід­чать про висо­кий соці­аль­ний ста­тус похо­ва­них осіб, оскіль­ки цей мате­рі­ал вико­ри­сто­ву­ва­ли для захо­ро­нень замо­жних чи духов­них осіб. Археологи вирі­ши­ли макси­маль­но збе­рег­ти зна­хід­ки, вико­ри­сто­ву­ю­чи суча­сні мето­ди дослі­джень, зокре­ма міні­маль­но інва­зив­ні технології.

Дослідження вмісту саркофагів

Перед від­кри­т­тям сар­ко­фа­гів було вико­ри­ста­но міні­а­тюр­ну каме­ру, що дозво­ли­ло зазир­ну­ти все­ре­ди­ну через неве­ли­кий отвір. Це допо­мо­гло визна­чи­ти стан остан­ків і пре­дме­тів, які могли зали­ши­ти­ся в тру­нах. Після цього було про­ве­де­но ретель­ний ана­ліз, зокре­ма вивче­н­ня тка­нин, кісток та пре­дме­тів, зна­йде­них всередині.

Робота з сар­ко­фа­га­ми була над­зви­чай­но делі­ка­тною через кри­хкість свин­цю, що міг пошко­ди­ти­ся під час від­кри­т­тя. Завдяки точним дослі­дже­н­ням вда­ло­ся збе­рег­ти всі важли­ві дані й дета­лі, що про­ли­ва­ють сві­тло на особи похованих.

Ідентифікація похованих

Перший сар­ко­фаг виявив­ся місцем спо­чин­ку Антуана де ла Порта — цер­ков­но­го діяча, який помер у 1710 році. Усередині збе­ре­гли­ся фра­гмен­ти тка­нин, а біля голо­ви зна­йшли поду­шку з листя, що є типо­вим еле­мен­том похо­вань духов­них осіб. Табличка з іме­нем і датою смер­ті під­твер­ди­ла особу похованого.

Другий сар­ко­фаг став біль­шим викли­ком для дослі­дни­ків. Після ана­лі­зу реш­тків учені вста­но­ви­ли, що вони нале­жать Йоахіму дю Белле, відо­мо­му поету XVI сто­лі­т­тя. Причиною його смер­ті стали хро­ні­чний менін­гіт і тубер­ку­льоз. Додаткові свід­че­н­ня, як-от роз­та­шу­ва­н­ня моги­ли його дядь­ка та дата смер­ті, допо­мо­гли під­твер­ди­ти цю гіпо­те­зу. Цікаво, що сар­ко­фаг дю Белле, ймо­вір­но, пере­мі­щу­ва­ли у 1569 році, коли попу­ляр­ність його тво­рів поча­ла зростати.

Інші відкриття під собором

Окрім сар­ко­фа­гів, під собо­ром було зна­йде­но понад сто могил. Вони нале­жа­ли як миря­нам, так і цер­ков­ним дія­чам. Також архе­о­ло­ги вияви­ли числен­ні зали­шки скуль­птур із фар­бою, яка час­тко­во збе­ре­гла­ся, та фра­гмен­ти ста­ро­дав­ньої кам’яної клад­ки. Ці зна­хід­ки дозво­ля­ють уяви­ти, як вигля­да­ло місце до будів­ни­цтва собору.

Дослідження під­твер­ди­ли, що на місці Нотр-Даму в I сто­літ­ті стояв житло­вий буди­нок. Пізніше, у каро­лінг­ський пері­од, тут роз­та­шо­ву­ва­ла­ся вели­ка будів­ля. І лише потім роз­по­ча­ло­ся будів­ни­цтво собо­ру, фун­да­мент якого також ретель­но вивча­ли археологи.

Значення знахідок для науки

Розкопки стали важли­вим кро­ком у розу­мін­ні куль­тур­но­го й релі­гій­но­го життя Парижа. Вони дають змогу від­тво­ри­ти не лише істо­рію собо­ру, а й життя людей, пов’язаних із цим місцем. Вивчення сар­ко­фа­гів і супу­тніх арте­фа­ктів від­кри­ває нові пер­спе­кти­ви в дослі­джен­ні сере­дньо­ві­чної істо­рії та архітектури.

Плани на майбутнє

Археологи пла­ну­ють публі­ка­цію деталь­них зві­тів про всі зна­йде­ні арте­фа­кти, вклю­чно з їхнім кон­текс­том і нау­ко­вим зна­че­н­ням. Відкриття не лише зба­га­чу­ють зна­н­ня про Нотр-Дам, але й допо­мо­жуть у рестав­ра­ції собо­ру з ура­ху­ва­н­ням його бага­то­ша­ро­вої історії.

Дослідження під собо­ром Нотр-Дам стало не лише архе­о­ло­гі­чним про­ри­вом, але й нага­ду­ва­н­ням про бага­то­ша­ро­ву істо­рію місця, яке є сер­цем Парижа. Відкриті сар­ко­фа­ги і числен­ні зна­хід­ки дають змогу краще зро­зу­мі­ти куль­тур­ну, релі­гій­ну та архі­те­ктур­ну спад­щи­ну міста. Це не тіль­ки зба­га­чує зна­н­ня про мину­ле, але й допо­ма­гає пере­о­сми­сли­ти важли­вість збе­ре­же­н­ня істо­ри­чних пам’яток для май­бу­тніх поко­лінь. Відкриття не лише зба­га­чу­ють зна­н­ня про Нотр-Дам, але й допо­мо­жуть у рестав­ра­ції собо­ру з ура­ху­ва­н­ням його бага­то­ша­ро­вої історії.