Ці дерева точно вас здивують: 10 найфантастичніших екземплярів

У світі при­ро­ди є явища, які зача­ро­ву­ють настіль­ки, що зда­ю­ться вига­да­ни­ми. Саме до таких нале­жать деякі дере­ва, чиї форми, кольо­ри та осо­бли­во­сті ада­пта­ції кида­ють виклик уяві. Ці гіган­ти, мов живі скуль­пту­ри, ростуть у най­рі­зно­ма­ні­тні­ших куто­чках пла­не­ти — від тро­пі­чних лісів до пустель. У цій добір­ці ми зібра­ли 10 дерев, які диву­ють, нади­ха­ють і моти­ву­ють подорожувати.

Райдужний евкаліпт

Цей вид евка­лі­пта (Eucalyptus deglupta) вра­жає своїм кольо­ро­вим стов­бу­ром. З кожним онов­ле­н­ням кори від­кри­ва­ю­ться шари різних кольо­рів — зеле­но­го, синьо­го, чер­во­но­го, пома­ран­че­во­го. У дикій при­ро­ді зустрі­ча­є­ться в Індонезії, на Філіппінах, у Папуа-Новій Гвінеї, а також на Гаваях. Кора від­лу­щу­є­ться посту­по­во, тому дере­во зав­жди «вкри­те» яскра­ви­ми смугами.

Баобаб

Дивовижне дере­во з Африки й Австралії (Adansonia) може дося­га­ти 30 метрів зав­ви­шки й до 50 метрів в обхва­ті. Його тов­стий стов­бур — це при­ро­дний резер­ву­ар, що нако­пи­чує до 120 тисяч літрів води. Баобаби живуть понад тися­чу років і є сим­во­ла­ми витри­ва­ло­сті. Найвідоміші — на Мадагаскарі, де вони часто ростуть про­сто оба­біч доріг.

Дерево Туле

У мекси­кан­сько­му місті Санта-Марія-дель-Туле росте кипа­рис (Árbol del Tule), чий стов­бур має понад 42 метри в обхва­ті. Його вік оці­ню­ють у 1200 – 6000 років. Місцева леген­да при­пи­сує посад­ку цього дере­ва жрецю бога вітру — Ехекатля. Через вели­ку крону точна висо­та дере­ва неві­до­ма, але його вже визна­но одним із най­тов­сті­ших у світі.

Драконове дерево

Dracaena cinnabari росте на остро­ві Сокотра (Йемен). Його чер­во­на смола, що нага­дує кров, із дав­ніх часів вва­жа­лась магі­чною й засто­со­ву­ва­лась як ліку­валь­ний засіб. Крона у вигля­ді пара­соль­ки не лише есте­ти­чна, а й пра­кти­чна — вона допо­ма­гає збе­рі­га­ти воло­гу, захи­ща­ю­чи ґрунт і коре­ні від сонця.

Пляшкове дерево

Pachypodium lealii росте в Намібії, Анголі та також на Сокотрі. Товстий стов­бур, схо­жий на пля­шку, — не есте­ти­чний каприз, а спо­сіб вижи­ва­н­ня в умо­вах посу­хи. Він нако­пи­чує воду, а крона з мали­ми лис­тка­ми змен­шує випа­ро­ву­ва­н­ня. Існують деко­ра­тив­ні різно­ви­ди для виро­щу­ва­н­ня в горщиках.

Баньян

Ficus benghalensis почи­нає життя як пара­зит, про­ро­ста­ю­чи на іншо­му дере­ві. Згодом фор­мує деся­тки пові­тря­них коре­нів, які дося­га­ють землі й ста­ють дода­тко­ви­ми стов­бу­ра­ми. Такий баньян може займа­ти гекта­ри. Один із най­ста­рі­ших у світі росте в Індії — йому понад 250 років.

Японський клен

Acer palmatum — це деко­ра­тив­не дере­во з Японії та Кореї, яке зача­ро­вує у всі пори року. Навесні воно зеле­не й ніжне, влі­тку — наси­че­не зеле­не, а восе­ни — багря­но-золо­те. Є куль­ту­ри з біли­ми, сині­ми, пур­пу­ро­ви­ми лис­тка­ми. Часто при­кра­шає сади, парки, вулиці.

Шовкове дерево

Albizia julibrissin роз­цві­тає пухна­сти­ми кві­тка­ми роже­во­го або біло­го кольо­ру. Листя має скла­дну стру­кту­ру й скла­да­є­ться вночі та в спеку. Поширене в Азії, полю­бляє тепло, але на зиму ски­дає листя. Ідеальне для ланд­ша­фтно­го дизай­ну й ство­ре­н­ня затінку.

Дерево життя

У Бахрейні, серед пусте­лі, росте само­тнє дере­во, якому понад 400 років. Його похо­дже­н­ня досі викли­кає подив: жодно­го дже­ре­ла побли­зу, але дере­во вижи­ває. Це ака­ція, яку місце­ві пов’язують із біблій­ни­ми сада­ми Едему. Стало сим­во­лом витри­ва­ло­сті й віри в чудо.

Сосна гімалайська

Pinus wallichiana — сосна з дов­ги­ми, спа­да­ю­чи­ми гол­ка­ми (до 10 см). Росте в Гімалаях, на висо­тах 1500 – 3200 метрів. Її іноді нази­ва­ють пла­ку­чою через форму гілок. Попри неве­ли­кі роз­мі­ри (до 70 см у висо­ту), це дере­во — окра­са гір­ських ландшафтів.

Поради туристам

• Плануйте ман­дрів­ку до екзо­ти­чних дерев разом із місце­ви­ми гідами
• Вивчайте зазда­ле­гідь клі­мат і необ­хі­дні щеплення
• Не зри­вай­те росли­ни — деякі можуть бути отруйними
• Поважайте при­ро­дні пам’ятки — бага­то дерев охо­ро­ня­ю­ться законом

Дерева — це не лише части­на ланд­ша­фту, а й сим­во­ли витри­ва­ло­сті, краси та при­сто­су­ва­н­ня. Подорожуючи по світу, ми від­кри­ва­є­мо не тіль­ки нові куль­ту­ри, а й нові дива при­ро­ди. Побачити такі дере­ва на вла­сні очі — це не про­сто при­го­да, а справ­жній досвід, який зали­ши­ться у пам’яті назавжди.